13 жовтня 2015 року

13 жовтня 2015 року на сайті Державного архіву Рівненської області відкрито он-лайн виставку "Борцям за Україну присвячується (про репресії радянської влади проти колишніх петлюрівців у 1939 р.−1940 р.)"

Початок масових політичних репресій радянської влади на Західній Україні

(за архівно-слідчими справами Рівненського обласного управління НКВС УРСР)

Історія масових політичних репресій, які здійснювалися сталінським режимом в Україні, викликала й продовжує викликати значне зацікавлення науковців та найширшої громадськості. Масштабна боротьба радянської влади з “ворогами народу”, “контрреволюційним елементом” торкнулася різних верств суспільства, багатьох соціальних і національних прошарків населення, зламавши долі мільйонів людей і залишивши болісний, трагічний слід у житті кількох поколінь.

17 вересня 1939 року Червона армія перетнула р. Збруч, чим ознаменувала початок окупації західноукраїнських земель. До кінця вересня 1939 року ці землі були окуповані та було встановлено німецько-радянський кордон згідно з умовами договору про ненапад 1939 р., т.з. пакт Молотова-Ріббентропа.

Протягом другої половини вересня 1939 р. радянська влада була встановлена у Західній Україні. Для її узаконення було організовано загальні вибори – Українські народні збори. Вони проходили 26-28 жовтня 1939 р. та відбувалися за ретельно спланованим сценарієм.

Після встановлення радянської влади у Західній Україні було створено характерний для УРСР адміністративно-територіальний поділ: Волинська область (6 повітів), Дрогобицька (10), Рівненська (5), Львівська (13), Станіславська (10), Тернопільська (13), у Львові – 4 міські райони, 14 міст виділено в обласне підпорядкування, всього 202 сільські райони. Виконавчими органами стали обкоми (обласний рівень), міськкоми, райкоми комуністичної партії.Паралельно відбувається формування карально-репресивного апарату.

Репресії радянської влади у 1939—1941 рр. були спрямовані проти противників нової влади незалежно від їх національності. Головними чинниками належності особи до категорії ворогів радянської влади були соціальний стан та причетність до антивладної діяльності. Таким чином серед заарештованих опинилися поляки, українці, євреї та інші. За офіційними даними кількість заарештованих НКВС осіб в Західній Україні в 1939 р. становить: 5 406 поляків, 2 779 українців, 1 439 євреїв; в 1940 р. – 15 518 поляків, 15 024 українці, 10 924 євреї; в січні-травні 1941 р. ‑ 1 058 поляків, 5 360 українців, 797 євреїв. Отже всього в 1939—1941 рр. органами НКВД було заарештовано 21 982 поляки, 23 163 українці, 13 160 євреїв.

В одному з документів того часу зазначалося, що серед арештованих були колишні жандарми, поліцейські, агенти поліції й розвідки, поміщики та представники великої буржуазії, польські офіцери й осадники, керівники УНДО, ОУН та інших партій, петлюрівці й учасники бандугруповань та інші.

Саме про долі колишніх петлюрівців, репресованих радянською владою, свідчать документи, представлені на виставці.

Борцям за Україну присвячується (про репресії радянської влади проти колишніх петлюрівців у 1939 р.−1940 р.)

10060

Фото делегатів з’їзду УЦК УНР у м. Варшава.
1929 − 1930. Рощинський С.Ф. позначений хрестиком (без вусів).
Ф.Р-2771, оп.2, спр.721, арк.98 а.

Додати коментар


Захисний код
Оновити