БІБЛІОТЕЧНИЙ ФОНД ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Стаття присвячена огляду бібліотечного фонду Державного архіву Рівненської області. У ній характеризуються наявні у бібліотеці видання за періодами та видами. Цей аналіз сприяє популяризації та ефективному використанню архівної бібліотечної колекції.

Ключові слова: архів, бібліотека, бібліотечний фонд, література, періодичні видання, довідкова література.

            Нагальною проблемою у проведенні історичних досліджень є не лише пошук раніш не використаних архівних документів, але й максимально повне використання джерел більш доступних. Серед останніх, значне місце посідають бібліотечні фонди архівних установ, які суттєво доповнюють, а іноді й підмінюють архівні першоджерела.

Актуальним на сьогодні є завдання ефективного використання, забезпечення доступності та збереженості бібліотечних фондів. Важливість такого питання підтверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року № 1579-р Про схвалення Концепції Державної національнокультурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека-ХХІ». Відповідно до неї, ця система має охопити всі наявні фонди бібліотек, у т.ч. і архівні .

Підготовка нових путівників по фондах архівів зумовила не лише максимально повний аналіз архівних документів, а й численних видань, що зберігаються у бібліотечних фондах. Так, оглядово представлені бібліотечні фонди у путівниках Державних архівів Чернівецької області, Івано-Франківської області та інш. .

У зв’язку зі зростаючими запитами, у першу чергу, істориків, щодо ґрунтовного використання джерельної бази, на увагу заслуговують видання, що зберігаються у науково-довідковій бібліотеці Державного архіву Рівненської області. Активізація дослідницької діяльності з 1990-х рр. спричинила пожвавлення використання бібліотечних видань Держархіву Рівненської області. Однак, їх огляд мав лише фрагментарний характер, відповідно до здійснення наукових пошуків дослідниками .

Заснована у 1940 р. , на сьогодні бібліотека обласного архіву нараховує 10148 книг, 3164 журнали та 1190 річних підшивок газет. Бібліотечний фонд архіву презентований виданнями царського, польського, радянського періодів, періоду німецько-фашистської окупації та часу незалежності. Це суспільно-політична, історична, архівознавча, довідкова література, статистичні видання тощо.

Серед найдавніших видань у бібліотеці архіву представлена рукописна книга «Служебник», що датується ХV – ХVІ ст.

Обмеженість, а подекуди і відсутність першоджерел законодавства Російської імперії компенсують «Свод законов Российской империи» (1842 – 1915), «Полное собрание законов» (1830 – 1860) та алфавітні покажчики до них. Їх доповнюють «Решения гражданского кассационного департамента» (1885 – 1905), «Решения уголовного кассационного департамента» (1869 – 1897), «Законы о судопроизводстве и взысканиях граждан» (1876), «Русское уголовное судопроизводство» (1875), «Курс гражданского судопроиз-водства» (1879), «Руководство по уголовному процессу» (1887).

Певний інтерес для всіх зацікавлених становлять видання з історії. Зокрема, надруковані у Києві «Чтения в историческом обществе Нестора Летописца» (1893) та у Петербурзі: Ш. Сеньбоса «Политическая история современной Европы» (1896), «Новейшая история с 1815г.» (1905), Ф. Гомель «История Древнего Востока» (1905 г.), «История России в ХІХ-ХХ столетии» (1906), В. Блос «Революция в Германии» (1908 г.).

Бібліотека зберігає велику кількість видань царського періоду з питань сільського господарства, тваринництва, городництва, податків, військової справи, освіти, медицини, культури, літератури, релігії. Суттєво допомагають у дослідженні цих проблем відповідні часописи: ілюстрований щомісячний журнал «Земледелец» (1905 – 1916), «Птицеводство» (1903 – 1906), «Молочное хазяйство и скотоводство» (1869 – 1898); орган Імператорського Російського товариства плодоводства «Плодоводство» (1894 – 1917); щомісячний педагогічний журнал «Народное образование» (1901 – 1917), «Волынские епархиальные ведомости» (1869 – 1898), «Почаевский листок» (1905 – 1913), «Церковные ведомости» (1885 – 1917) та інш.

Бібліотечна колекція цього періоду не може бути повною без місцевих видань, які є основою для здійснення краєзнавчих пошуків. Серед них: «Устав Ровенского городского общества взаимного кредита» (1911), звіти Здолбунівського, Дубенского, Межирицького, Рівненського, Старокостянти-нівського товариств взаємних кредитів за 1912, 1909, 1913 рр., «Отчет Острожского коммерческого общества взаимного кредита» (1913), «Отчет о состоянии ветеринарного дела Волынской губернии» (1914), «Сметы доходов и расходов и раскладки на 1913 г.» (1913), «Доклады Ровенской уездной земской управы» (1913, 1917), «Журнал Ровенского уездного земского собрания» (1914, 1916), «Доклад Волынскому губернскому земскому собранию» (1914), «Постановления Староконстантиновского уездного земского собрания» (1913) тощо.

До цього переліку слід додати безцінне видання 1890 р., відоме багатьом дослідникам історії Волині та краєзнавцям – М. Тедорович «Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской губернии. Дубновский, Острожский, Ровенский уезды» (Т. 2) та роботу        Е. де Вітте із серії «Древнейшие города Волыни в историческом описании» (1912 – 1913). Остання містить відомості про Острог, Луцьк, Дубно, Кременець, Володимир-Волинський, Люблін, Перемишль, Галич, Львів, Холм. Бібліотека також зберігає видання 1912 р. С. Каретнікова «Волынская губерния. Географическо-исторический очерк».

Значним комплексом у бібліотеці представлені видання польського періоду, що дозволяють значно розширити наявну архівну документальну базу у дослідженні історичного розвитку краю у складі Польщі. Законодавча література представлена: «Вісник законів Речі Посполитої Польської» (1918 – 1939), «Закони і розпорядження» (1918 – 1939), «Волинський воєводський вісник» (1928 – 1938); урядові вісники міністерств внутрішніх справ, юстиції, громадської опіки, землеробства і земельних реформ, віросповідань та публічної освіти (1918 – 1936). Також тут презентовані: «Рішення польського карного, цивільного та виборчого судів» (1923 – 1938), «Збірник постанов найвищого суду кримінальної палати» (1917 – 1938) та покажчики до них; «Закон про виконання земельної реформи» (1926, 1937), щоденники Станіславського, Лодзького, Поморського, Познанського, Варшавського, Бєлостоцького, Краківського, Люблінського, Львівського воєводств (1934, 1935, 1939); карний (1921 – 1924) та трудовий (1930) кодекси.

Узагальнені відомості соціально-економічного розвитку краю можна почерпнути із статистичних щорічників та квартальних відомостей Головного статистичного управління Польщі (1925 – 1939), відомостей Польського банку (1933 – 1936).

Цікавими, на нашу думку, є енциклопедичні видання, зокрема «Польський біографічний словник» (1935 – 1938), «Загальна енциклопедія», «Давньопольська ілюстрована енциклопедія», «Енциклопедія політичних наук» (1937), енциклопедичні словники іноземних мов (1929,1935, 1936).

Доповнюють збірку науково-популярні видання: Р. Завілінський «Граматика польської мови», М. Крідл «Польська література ХІХ століття», В. Собеський «Польська історія», «Історія польської літератури» (1899), «Історія художньої літератури в Польщі» (1936), «Бібліографія польської історії за 1929 – 1931 рр.» (1930, 1932), В. Трояновський «Генеалогія гербів Варшави» (1917), «Польське право ХІV століття. Практика і відносини судів» (1886), М. Гутовський «Великопольські музеї» (1924),                          А. Бельциконська «Маршал Йозеф Пілсудський» (1933).

Для дослідників-краєзнавців варті уваги роботи поляка за національністю, дослідника Волинського краю – Якуба Гофмана: «Бібліографія Волині» (1935, 1937) та «Путівник по Волині» (1938). Стануть у пригоді для здійснення наукових пошуків також статути товариств та організацій (1920 – 1942).

Преса цього періоду представлена періодичними виданнями: «Газета судова Варшавська» (1888 – 1936), «Газета адміністрації і державної поліції (1924-1935), «Волинський огляд» (1924 – 1932), «Голос Польщі» (1928, 1939), «Голос Волині» (1936, 1939), «Волинська земля» (1929 – 1931), «Волинь» (1933 – 1939), «Ехо Ровенське» (1924 – 1930), «Ранковий кур’єр» (1932 – 1939), «Літературно-науковий кур’єр» (1928 – 1939), «Волинські відомості» (1931 – 1934), «Життя Волині» (1924 – 1927), «Вісник братства православних богословів в Польщі» (1934 – 1938), «Новий час» (1929 – 1939), «Волинське слово» (1921 – 1929), місячник літератури, мистецтва, науки, громадського життя «Вісник» (1933 – 1938), часописи української організації «Пласт» - «Молоде життя» (1924 – 1930) та «Молоде село» (1929, 1937), орган проводу українських націоналістів «Розбудова нації» (1928 – 1929), орган Української військової організації «Сурма» (1929 – 1931), український часопис для дітей «Сонечко» (1937 – 1939), сільськогосподарський та народно-літературний часопис «Рідний колос» (1933 – 1935) та інш.

Період радянської доби у бібліотеці архіву традиційно представлений виданнями класиків марксизму-ленінізму та корпусом законодавчих актів УРСР та СРСР. Тут зосереджено видання з історії, археології, атеїзму, філософії, літератури, архітектури, енциклопедичні словники, краєзнавча література тощо. Бібліотека зберігає колекцію періодичних видань зазначеного періоду.

Великий обсяг становлять бібліотечні надходження, що стосуються роботи архівних установ. Вони представлені як літературою радянського періоду, так і часу незалежності. Це правила роботи архівних установ, проведення експертизи цінності документів, документування роботи установ та організацій. Серед таких видань корисними для істориків будуть путівники та довідники по фондах архівів України, Росії, Білорусії, Польщі. Бібліотека містить путівники державних архівів Львівської області (1965), Вітебської (1972), Курської (1972), Полтавської (1982), Харківської (1981), Донецької (1984), Івано-Франківської (1983), Дніпропетровської (2008), Миколаївської (2006), Кіровоградської (2002, 2005), Черкаської, Т. 1 (2006), Чернівецької, Т. 1 (2006), Чернігівської (2005), Полтавської (2006), Сумської (2002), Хмельницької (2008), Луганської (короткий довідник) (2000), Івано-Франківської, Т. 1 (2008), а також Державного архіву в Автономній республіці Крим (2007), Центрального державного історичного архіву України у м. Львів (2006) та Центрального державного архіву громадських об’єднань (2001). Їх доповнюють інші довідники та огляди: «Довідник держархівів УРСР» (1972), «Архивное дело в БССР» (1972), «Архивные фонды ЦГА РСФСР» (1973), «Государственный архивный фонд СССР» (1987), «Государственные архивы УССР» (1988), «Архівні установи України: Довідник» т. 1. (2005), «Центральний державний науково-технічний архів України. Бібліографічний огляд» (2008), «Особові фонди «Генеалогія. Тематичний огляд фондів Державного архіву Житомирської області» (1998), «Технічний, загальногосподарський розвиток зарубіжних країн за документами ЦДНТА України 1911-1992» т.1 (2008), «Реєстр розсекречених архівних фондів України» у 2 т. (2009), «Українські архівісти (ХІХ – ХХ ст.). Бібліографічний довідник» (2007), «Українська архівна енциклопедія. Робочий зошит» (2006, 2007), Науково-практичний журнал «Архіви України» (2005 – 2009).

Містить бібліотека інформацію про польські архіви. Це «Каталог документів різних провінцій 1397 – 1794» (1998), «Архів державний у Любліні та його відділи» (1997), «Архів державний у Любліні 1918 – 1998» (1998), «Каталог документів міста Любліна 1317 – 1792» (1996), «Архіви польські та їх зібрання» (2000) та інш.

Фондові довідники доповнюють роботи українських архівістів:            І. Матяш «Українська архівна періодика 1920 – 30 рр. Історія, бібліографія, бібліометрія» (1999), «Блазень із сумними очима (про Яковенка)» (2007),      Т. Клименко «Архівна справа на Черкащині. Історія та сучасність. Довідник.» (2003), В. Лозицький «Політбюро ЦК Компартії України: історія особи» (2005), «Архівіст, історик, педагог Михайло Рубач. Спогади» (2002),            С. Подолинський «Листи та документи» (2002), Г. Боряк «Архівні документи на аукціонах світу…» (2006), П. Слободянюк «Нескорені. Національно-визвольна боротьба ОУН-УПА на чолі з Р. Шухевичем» (2006), «Єврейські общини правобережної України» (2005), «Геноцид» (2008).

Результатом використання документів державних архівів стали сучасні видання: «Книга Пам’яті України», «Реабілітовані історією», «Національна Книга пам’яті жертв голодомору», «Книга скорботи України», «Енциклопедія Сучасної України», «Літопис УПА» та інш.

Фонд іноземної літератури презентований працями з історії України  В. Гришка «Український голокост 1933» (Нью-Йорк, 1978), «Броди» збірник статей і нарисів (Мюнхен, 1951), «Московські вбивці Бандери перед судом» (Мюнхен, 1965); М.Мандрика «Шлях українського робітництва» (Вінніпег, 1929), «Українська дивізія Галичина» (Нью-Йорк, 1990), «Під бойовим прапором УПА» (Аусбург, 1949), «Українська збройна сила й українська революція» (Канада, 1936); Р. Кричевського «Організація українських націоналістів в Україні» (Нью-Йорк, 1962); М. Капустянського «Похід Української армії (на Київ-Одесу 1919)» (Мюнхен, 1946). Серед цих видань є також, видані у Торонто, роботи З. Книша «ЗУРНО: Історично-політичний нарис» (1974), «На життя і смерть: сторінка з історії УВО», «З таємних документів» (1983), «Смерть Станіслава Сочінського» (1982), «Піп Гапон» (1977) та «На порозі невідомого. Спогади з 1945 р.» (Париж, 1955). Колекція зберігає «Літопис УПА: Волинь і Полісся» (Торонто, 1982 – 1990). Також мають місце окремі видання православних братств і громад з їх історії та життя.

Істориків та літературознавців можуть зацікавити, видані за кордоном, твори українських письменників. В Чикаго – твори Богдана Лепкого: трилогія «Мотря», «Полтава», у Торонто – праці Олександра Копача «Мовостиль Ольги Кобилянської» (1972), «Мініатюри» (1988), у Нью Йорку – роман Юрія Косача «Чортівська скеля» (1988) та Миколи Руденка «Прозріння. Поезії. Поеми» (1978); Івана Багряного «Людина біжить над прірвою» (1965) та у перекладі Наталі Забіли «Слово про Ігорів похід» (1965), видані у Кейп-Тауні твори Марка Вовчка (т. 1), у Лейпцигу – повість Нечуя-Левицького «Хмари» (б/д), а також, видана у США робота Євгена Маланюка «Книга спостережень. Проза» (1962).

Пожвавлення краєзнавчих досліджень за часів незалежності позначилося й на бібліотечних поповненнях Державного архіву Рівненської області. До бібліотеки надійшли книги: В. Бухала «Холмистий край наш український» (1994), «Круг містечка Берестечка» (1993), «Просвіта сіяла світло» (1994); В. Борщевича «Автономна православна церква на Волині» (1998), «Доля священників УАПЦ Волині у 1944 – 1950 рр.» (1997), «Волинська церковна сфрагістика» (2001), «Волинський пом’янник» (2004); С. Остапчук «Рисвянка і рисвянці» (2003), В. Хабаровського «Деражно: Хрестовоздвиженська церква» (2006), О. Прищепи «Вулицями Рівного» (2006), М. Гона «Із кривдою на самоті» (2005), Т. Піяра «Наша доля. Союз українок» (2007), Ю. Візитів «Пластовий рух на Волині в міжвоєнний період» (2008).

Особливу цікавість серед дослідників за останні роки мають видання так званого «закритого фонду» бібліотеки, куди потрапила заборонена радянською владою література. З історії України це праці: М. Грушевський «Історія України» (1920), «Культурно-національний рух на Україні в ХVІ – ХVП віці» (1919), «Всесвітня історія» (1920), «Коротка історія України» (1919); І. Франко «Причини до історії України-Руси» Ч. І (1912);                    Д. Дорошенко «Історія України» у 2-х т (1930 – 1932), «Микола Іванович Костомаров», «Слов’янський світ в його минулому і сучасному» т. 2 (1922); І. Крип’якевич «Мала історія України» (1941), «Князь Ярослав Осмомисл (1153 – 1187) (1937), Українське життя в давні часи» Ч.І (1933), «З історії Гуцульщини» (1929); «Історія українського війська» (1936); М. Драгоманов «Пропащий час. Українці під Московським царством» (1909), «Україна і Москва» (1937); Д. Антонович «Триста років Українського театру 1619 – 1919» (1925); В.Винниченко «Відродження нації. Історія Української революції» (1920). Також колекція має твори українського історика і письменника, який популяризував минуле рідного народу, А. Кащенка: «Під Корсунем» (1943), «Мандрівка на дніпрові пороги», «Оповідання про славне військо Запорізьке низове» (1923), «З Дніпра на Дунай» (1919). З історії церкви слід виділити праці мовознавця та культуролога Івана Огієнка «Світовий рух» (1921), «Українська церква» (1942) та О. Лотоцького «Українські джерела церковного права» (1934).

До такої ж, забороненої, літератури належали наявні у бібліотеці видання Організації українських націоналістів: Постанови ІІ великого збору (1941), Постанова ІІ надзвичайного великого збору (1943), Постанови ІІІ конференції ОУНСД, Інструкція служби безпеки (Радехів, 1941). Серед літератури антирадянського спрямування слід також виділити видання українського політичного і військового діяча, члена ОУН, засудженого у 1939 р. у Рівному до 13-річного ув’язнення, Ярослава Старуха: «Боротьба з Москвою» (1941), «Тисяча років життя й боротьби Українського народу» (1941 – 1943).

Літературний доробок «Закритого фонду» представлений творами      Ю. Федьковича «Фармазони» (1934); М. Куліша «Мина Мазайло» (1941),    М. Хвильового «На глухім шляху» (1926), «В очереті» (1923), «По той бік греблі» (1942), У. Самчука «Марія» (1941), «Волинь» (1932). Також бібліотека має невідому широкому загалу повість Б. Лепкого про історичні події часів Київської Русі – «Каяла» (1935).

Періодичні видання складають видані у м. Луцьк та м. Рівне часописи: «За соборність» (1932), «Часослов» (1941), Волинський календар «Рільник» (1934 – 1939), а також видання ОУН-УПА «До зброї» (1943), «Повстанець» (1945), «Вільна Україна» (1943). На окрему увагу дослідників у цьому переліку заслуговує преса видавництва «Волинь»: газета «Волинь» (1941 – 1944) з детальною інформацією про життя Рівненщини за нацистської влади та щомісячний дитячий журнал «Орленя» (1941).

            Унікальною є, представлена у бібліотеці, колекція листівок, плакатів, ОУН-УПА та нацистської окупаційної влади.

Таким чином, бібліотечний фонд Державного архіву Рівненської області представлений різними, за періодами та характером, виданнями. Колекції, що зберігаються у бібліотеці, переважно не мають повного завершення і абсолютного представництва. Проте й вони, значною мірою, компенсують джерельні прогалини у документальній базі архіву, що сприяє об’єктивному історичному дослідженню. Крім того, не зважаючи на незначний обсяг бібліотечного фонду, багато літератури І половини ХХ ст. видано за життя своїх авторів. Тому її можна віднести до категорії рідкісних книг, що значно підвищує національно-культурне значення бібліотеки як у межах Рівненщини, так і всієї України.

 

Галамай О.М., головний спеціаліст

Держархіву Рівненської області,

к.і.н.