Галамай О.М., заступник начальника відділу забезпечення збереженості документів, обліку та довідкового апарату,

к.і.н.

ОБЛАСНА ПЕРІОДИКА РІВНЕНЩИНИ

ПРО ЗМІНИ ПОВСЯКДЕННЯ У ПЕРШІ РОКИ РАДЯНІЗАЦІЇ

(1939 – 1941)

Вересень 1939 р. визначив для західноукраїнських земель курс на розбудову держави диктатури пролетаріату, в основу якого була покладена боротьба із залишками «старого ладу». Це означало зміну звичного повсякденного буття і навколишнього світу населення краю та вимагало потужного арсеналу засобів впливу на його масову свідомість, так званих засобів переконання. Одним з таких засобів стала преса. Її вплив забезпечувався монополізацією більшовиками інформаційного простору, жорсткою цензурою, уніфікацією комунікативних каналів, кадровим забезпеченням журналістських працівників, централізацією системи преси та субординацією нижчих органів періодики з центральними виданнями.

Прослідкувати, як відбувалися зміни у повсякденному житті, на що зверталася увага органів влади в першу чергу, окрім традиційних архівних джерел, можна за документами періодичних видань. На теренах Рівненщини у 1939 – 1941 рр. виходили українською мовою такі періодичні видання: Рівненська обласна газета «Червоний прапор», обласна комсомольська газета «Молодий сталінець», повітові, а пізніше районні газети «Червона зірка» (Рівне), «Радянський шлях» (Сарни), «Дубнівська правда» (Дубно), «Більшовицький шлях» (Костопіль), «Нове життя» (Здолбунів).

Радянізація краю торкнулася усіх сфер життєдіяльності людини. В першу чергу зміни відбулися у політичній площині повсякденного життя населення Рівненщини. У зв’язку з цим, регіональна преса, як і радянська преса загалом, виконувала функції агітатора, пропагандиста та організатора політики більшовиків та сприяла формуванню щодо неї громадської думки. Станом на квітень 1940 р. обласні і районні газети надрукували 32 статті, що висвітлювали партійне життя в регіоні, 14 – роботу сільських рад, 107 – роботу агітаторів, 17 статей – на виробничі теми, 111 пропагандистських і консультаційних на політичні теми.

Аби якнайшвидше вплинути на населення краю, статті, розміщені у газетах пропагували нове в області, висвітлювали роботу на підприємствах, організуючу роль партійних, радянських, профспілкових і комсомольських організацій, та приклади будівництва соціалізму у східних областях України. Задля виконання покладених на пресу завдань, редакторами використовувались засоби ефективної комунікації. Наприклад, коли одна й та ж проблема чи подія (перебудова політичного життя західноукраїнських земель, шкільного, господарського та інш.) розглядалася з різних точок зору: місцевий факт, приклад з Радянської України, відповідність факту політиці більшовиків, думка місцевих партійних органів.

Повсякденне життя – це, насамперед, стосунки, речі, мова людини з її внутрішнім світом моральними нормами, звичаями, звичками та характером, які вибудовуються та реалізовуються в соціальних інститутах, зокрема у школі та родині. Влада чудово розуміла, що виховання радянської людини змалечку є більш успішним, аніж перевиховання вже сформованої особистості, що зумовило продуманість та цілеспрямованість її політики в освіті та визначило широке представлення освітніх матеріалів у пресі. Статті у періодичних виданнях Рівненщини майоріли заголовками:, «Роботу шкіл піднести на рівень завдань партії та уряду», «Робота школи перебудована», «Організація дозвілля учнів під час зимових канікул» тощо. У пресі друкувалися зобов’язання шкіл та гімназій, які зводились до 100 % контролю за дітьми. Значну увагу приділяли участі у виховному процесі батьків.

На шпальтах газет увага приділялася і дитячій самодіяльності. У червні 1940 р. на Рівненщині відбулася Перша обласна дитяча олімпіада художньої самодіяльності. Оцінювання відбувалося не лише за виконання номерів, а й їх характер. Так, найбільший успіх мали симфонічний оркестр Дубнівської середньої школи № 2 та 10-річний поет Ваня Висоцький. На думку журі, оркестр продемонстрував певну творчу зрілість, виконуючи твори класиків музики, народні пісні, пісні та марші сучасних радянських композиторів. Ваня читав власний вірш про нове життя. Стосовно маленького поета обласна газета зазначала: «Пройдуть роки, Ваня може стане хорошим льотчиком або інженером, але сьогодні хоче бути поетом, щоб його голос також долетів до рідного Сталіна, який ощасливив мільйони дітей, таких як він».

Обласна періодика Рівненщини містить значну кількість статей, що характеризують дозвілля населення та сприяють висвітленню дозвіллєвої сфери повсякденності. Для забезпечення ефективності впливу на маси, у ІІ половині 1940 р. у «Червоному прапорі» з’являються оголошення про демонстрацію кінофільмів, проведення концертів, вистав та їх огляди. Районні газети дублювали інформацію обласної та висвітлювали події місцевого життя. У 1940 р. у кінотеатрах Рівненщини демонструвалися «Музична історія», «Дубровський», «Великий вальс».Для покращення політико-виховної робот серед населення, окрім загальної інформації щодо визначних дат та державних свят, вони друкували і плани їх підготовки та проведення. За відсутності якісних театральних видовищ та концертів радянським кіномистецтвом створювались відповідні фільми. Серед таких населенню Рівненщини влітку 1940 р. пропонували переглянути «Концерт на екрані». У червні 1941 р. в парку ім. Шевченка м. Рівне було відкрито щоденний кінотеатр «Новини дня», у програмі якого були наукові, технічні і інформаційні фільми.

З преси також, ми можемо дізнатись про роботу та репертуар Рівненського драматичного театру та обласної філармонії. Головне місце у репертуарі театру займала радянська драматургія: п’єси К. Треньова «Любов Ярова», Л. Юхвида «Весілля в Малинівці» та Ф. Шиллера «Підступність і кохання». Однак, театр мав обмежену кількість акторів, проблеми з виконанням оперних партій, замалий оркестрі та малу сцену. Не всі актори справлялись зі своїми ролями. Рівненська обласна філармонія, яка в своєму штаті мала театралізований джаз-оркестр, філармонічну та естрадну бригади артистів за 10 місяців    1940 р. провела понад 480 концертів.

Мешканці Рівного мали можливість ознайомитись з роботою інших театральних колективів. 19 червня 1941 р. у м. Рівне в приміщенні Українського державного драматичного театру відбулися гастролі Львівського державного драматичного єврейського театру, який представив комедію «Десята заповідь» А. Гольдена. На запрошення філармонії 26 червня 1940 р. у м. Рівне в парку ім. Т. Шевченка відбувся концерт Заслуженої капели «Думка».

Окрім самих періодичних видань Рівненщини, потужним джерелом для дослідження змін у повсякденному житті, яке значно розширює та збагачує інформаційний потенціал є фонди редакцій газет, зокрема фонд Р-233 Редакція газети «Червона зірка». У даному фонді зберігаються документи, що надійшли до редакції у 1939 – 1940 рр. Серед них протоколи загальних зборів мешканців населених пунктів, працівників підприємств, навчальних закладів та відповідні рішення, біографії, листи дописувачів, вірші тощо.

За допомогою документів, що зберігаються у фондах редакцій, можна прослідкувати не лише зміни у повсякденному житті населення Рівненщини, а й те, наскільки швидко вони відбувалися. Значний обсяг матеріалів, надісланих до редакції, стосуються політичного життя краю, виборам до Народних Зборів: організація виборчої кампанії, листи та біографії кандидатів. Досить вагому частину документів становить інформація про освітянське життя. Радянська школа та радянська сім’я мала формувати відповідне ставлення людини до держави, запровадити нову систему цінностей, а, відповідно, докорінно змінити повсякденність одних та закласти грунт для повсякденності інших. 17 вересня 1939 р. війська Червоної армії увійшли на Рівненщину. У документах редакції газети «Червона зірка» зустрічаємо повідомлення від місцевих дописувачів, що вже 27 вересня «відбулися в м. Олександрії вибори до районного виконавчого комітету… Дуже важна резолюція була [прийнята] в справі шкільній. Постановлено всіх учителів польських шовіністів повиселювати з сіл, а на їх місце покликати свою інтелігенцію з відповідною освітою».

Листи дописувачів свідчать, що населення було змушено маскувати своє істинне ставлення до дійсності псевдо лояльністю, що було одним із шляхів адаптації людини до нових соціально-політичних умов. Невід’ємною характеристикою статей, стало масове використання традиційних радянських зворотів, визначених більшовицькою догматикою. Переважна більшість листів розпочинається фразами про радість від «приєднання» до Радянської України та завершуються словами вдячності тов. Сталіну. Доведення політичної благонадійності та відданості режиму призводило до появи у пресі неправдивих даних, а іноді й політичних помилок. Такі статті спонукали не лише до появи виправдовуючи листів тих, про кого йшлося, а й вживання заходів щодо редакторів газет партійними органами.

У документах редакцій газет міститься інформація про організацію роботи окремих підприємств та професійних груп на Рівненщині: пивоварів, цукровиків, фельдшерів, аптекарів, пожежників, будівельників, пекарів тощо. Окрім загальних відомостей про їх роботу, деякі автори описували стан виробництва за часів Польщі, що дає можливість відновити і такі відомості, а також конкретні професійні та побутові проблеми працівників. Наприклад, у той час коли відкривались нові лікарні та фельдшерсько-акушерські пункти, у своєму листі до редакції фельдшери вказували на труднощі з працевлаштуванням. Також, у листах можна спостерігати «невідповідність» загальноприйнятому радянському баченню ситуації дійсному стану речей. Виявляється, не всі селяни ненавиділи польських поміщиків, зокрема селяни с. Кустин були задоволені ним. Певна «невідповідність» зустрічалася і в організації роботи підприємств. Один з робітників цегельного заводу, описуючи створення заводського комітету, зазначав, що частину людей, які увійшли до нього він взагалі не знає, а тих що знає можуть хіба що «організувати одну будельку горілки до другої, а як мало самогону, то кілька будельок добавить пива».

Від авторів листів до редакції можна почерпнути інформацію про загальнополітичну ситуацію у Польщі на початку ІІ Світової війни, коли населення попервах тікало до кордону з СРСР, а потім – у зворотному напрямку. За кожним з листів прослідковуються людські долі та переживання селян, робітників, освітян, медиків, директорів підприємств, політичних в’язнів тощо, що й становлять людську повсякденність. Особливо талановиті автори залучались до рабкорства, про що свідчать резолюції головного редактора на листах. Загалом, матеріали до періодичних видань Рівненщини забезпечували 654 кореспонденти, з яких 154 були жінками. Комуністи становили 98 осіб, комсомольці – 62 особи. За соціальним станом: робітники – 84, селяни – 268, інтелігенція – 302.

            За резолюціями редактора газети на документах можна прослідкувати які матеріали були надруковані, які вимоги ставилися до авторів, наприклад: «Не піде», «Нісенітниця», «Використано. Написати тов. Кузьмінському, щоб він писав більш конкретно про те, як живе і навчається молодь села Басового Кута і як він працює як агітатор», «Краще хай напише, що будівельний відділ зробив», «Загальні фрази, хоч вони і благородні, у газету не будем вміщувати» тощо. Також, можна прослідкувати які матеріали готував безпосередньо редактор, які надсилалися дописувачами з радянської України, які статті передруковувались з центральних газет, дізнатися окремі відомості про авторів.

Отже, періодичні видання Рівненщини та їх документи засвідчують що повсякденне життя населення краю у 1939 – 1941 рр. змінювалось швидкими темпами, що було пов’язано, передусім, з політичними змінами. Повсякденність змінилась для всього населення краю, одна частина змушена була покинути насиджені місця, інша – пристосовуватись до нових умов, оскільки саме вони забезпечували існування у радянському просторі. Періодичні видання та документи редакцій є вагомими додатковими джерелами, що допомагають у дослідженні повсякденного життя різних спільнот Рівненщини, пріоритетів радянської влади у запровадженні цих змін, а також їх порядок, засоби та механізми у процесі створення українського радянського соціуму.