І.Демянюк. НІЩО НЕ МОЖЕ БУТИ ВИЩИМ ЗА ЄДНІСТЬ НАЦІЇ, НАРОДУ… Виступ на урочистому засіданні громадськості та керівництва Рівненської   області з нагоди 25-ї річниці незалежності України (23 серпня 2016 року)

Шановні учасники урочистого зібрання!

        У ці теплі, сонячні дні ми відзначаємо 25-річницю незалежності України. І у ці дні з небес на нас дивляться десятки і сотні мільйонів наших земляків, українців, які відійшли в інший світ і питають: а чи достойні ви, нинішні покоління, цього свята і що зробили ви для утвердження незалежної України?

        

         На нас дивляться славні козаки, які боронили Україну від ворогів, і наші світочі Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, воїни Української Народної Республіки і галицькі січові стрільці, незламні підпільники Організації Українських Націоналістів і вояки Української Повстанської Армії. На нас дивляться заморені голодоморами селяни і знищені сталінським терором інтелігенти, замучені у концтаборах дисиденти-шестидесятники, розстріляні на київському Майдані бійці «Небесної сотні» і ті, хто виборював незалежну Україну у 80-ті – на початку 90-их. На нас дивляться мільйони загиблих українців, які воювали у складі Червоної армії та армій країн Антигітлерівської коаліції і зламали хребет німецькому нацизму, та тисячі загиблих бійців Збройних сил, Національної гвардії, добровольців, волонтерів, які врятували незалежну Україну від сучасного російського імперіалізму.    

           25 років – це мало чи багато, і що це значить для історії?

          З одного боку – це період молодості, зростання і утвердження, втілення у життя прагнень і побажань.

         З другого боку – це період першого осмислення попереднього досвіду, набуття першої життєвої мудрості.

         25 років – це час, коли вже можна зробити певні висновки.

         За цей час Україна, як держава, народ України витримали складні випробування перехідного періоду: політичні, економічні, соціальні. Усі разом ми вибудували незалежну державу, її політичну систему, хоч недосконалу, але відкриту, здатну до боротьби і суспільних змін.

         За цей час ми чітко визначилися зі своїми суспільними пріорітетами: це – демократія, європейський вибір і національне відродження українського народу.

         Ми вистояли у збройному протистоянні із сильним і досвідченим зовнішнім агресором та внутрішніми диверсантами.

           Усе це надзвичайно важливо для такої великої, але такої різноманітної країни як Україна, для народу, який століттями роздирали внутрішні суперечності. Нагадаю, що у період 1939-1940 років у віці 20 років, дуже швидко, буквально за кілька днів чи тижнів, втратили незалежність такі держави як Австрія, Чехо-Словаччина, Польща, Югославія. Сьогодні Україна, незважаючи на військову агресію імперіалістичної Росії, в умовах фактичної війни, тримається більш ніж два роки, зберігає свою незалежність.

           Саме незалежність України є найбільшим політичним подразником сусідньої імперії, перешкодою до відновлення її світової могутності. Сьогодні незалежність України – не лише мирний вибір шляху розвитку, як це було засвідчено на Верховною Радою України 24 серпня та під час референдуму 1 грудня 1991 року, це - окроплена кровю тисяч загиблих спільна воля до перемоги над агресором. Як колись славне українське козацтво, так сьогодні воїни Збройних сил, Національної гвардії, добровольці і волонтери є справжньою гордістю українського народу. Але треба прямо сказати, що збройна боротьба триває, війна ще не закінчена, причин для самозаспокоєння немає.

           Саме тому партійні протиріччя, фракційна метушня, кланово-олігархічні інтереси, прагнення особистого збагачення – ніщо не може бути вище за єдність нації, народу і могутність держави, країни. Лише у сильній, процвітаючій країні, лише у сконсолідованому суспільстві можуть бути реалізовані прагнення усіх конструктивних громадсько-політичних сил, втілитись у реальність мрії людей про щасливе, заможне життя.

         Повернення до минулого немає, час неможливо розвернути у зворотньому напрямку. Реформи, зміни, якими б нелегкими вони не були, мають бути здійснені. Про це говорить досвід наших сусідів – країн посткомуністичної Європи, які за 25 років зробили значний крок уперед до суспільного прогресу. Але проводити реформи потрібно зважаючи на реальний стан суспільства, можливості людей зносити труднощі перехідного періоду. Широкі маси людей виступають не проти реформ, а за те, щоб вони були продуманими, результативними, особливо у соціальній галузі. Люди хочуть подолання корупції, спрощення системи управління, ефективної роботи правоохоронних органів.

         Сьогодні громадськість Рівненщини з певним оптимізмом спостерігає за роботою обласної державної адміністрації, у новому складі керівництва якої поєдналися ініціатива молодших поколінь і управлінський досвід старших, прагнення змін і високий професіоналізм, налаштованість на вирішення конкретних справ. Позитивними є тенденції до економічного розвитку, успіхів у різних галузях суспільного життя та наведення правопорядку в області.

          У той же час викликає стурбованість нестабільний стан в обласній раді. Хочеться висловити побажання, щоб депутати вже у найближчий час знайшли шляхи до внутрішньої консолідації і подолання суперечностей задля продуктивної роботи на користь громади області. Рівненщина з часу боротьби за незалежність займала передові позиції в Україні, тому й нині наша область має бути в лідерах.

         На завершення виступу вітаю усіх з найбільшим національним святом - 25 річницею незалежності України!

Мужності й стійкості - захисникам Вітчизни!

Мудрості й терпіння - керівникам органів влади та місцевого самоврядування!

Професійних здобутків і творчих успіхів - працівникам різних галузей!

Миру, щастя й добробуту – в кожен дім!

Народу – єдності, а Україні – процвітання!

Слава Україні! – Героям слава!