Нові знахідки в архіві

(до 100 – річчя Ніла Хасевича)

2005 рік – рік сторіччя двох славетних наших земляків – письменника Уласа Самчука та українського маляра та графіка Ніла Хасевича. Імена цих патріотів повертаються в нашу історію, а співвітчизники дізнаються про них лише зараз.

Державний архів Рівненської області пишається тим, що хоча має і не велику кількість документальних згадок про цих шанованих людей, але все ж таки може надати певну інформацію всім тим, кому не байдужа їх доля.

Готуючись до 100- річчя Ніла Хасевича ми знали, що так і не віднайдено того першого церковного запису про його народження і повної впевненості в даті не має. Звернувшись до переліку метричних книжок по Костопільському району, ми, як і інші дослідники, ще раз впевнились, що церковні книжки по с. Дюксин відсутні. Можливо, вони були втрачені в 1943 році, коли німці спалили майже все село.

Ми звернулись до інших фондів, які могли б надати нам хоча б якусь інформацію про родину Хасевичів. Виявлення проходило по документах Костопільського повітового староства, Костопільського повітового земельного управління, поліційних документах - жодної згадки. Але, мабуть, бажання відшукати необхідну інформацію було настільки великим, що пошук дав результат.

Ми знали, що Ніл Хасевич народився в сім’ї псаломщика, тому вирішили звернутись до фонду «Колекція матеріалів релігійних установ та культових об’єднань території Рівненської області”, де зібрані клірові відомості церков. Клірові відомості – це описання церков, що складались щорічно парафіяльними священиками і включали в себе відомості про церкву, ії майно та інвентар, кількість віруючих на території парафії, послужні формуляри церковнослужителів. Спочатку дізнались, що такі документи по Дюксинській церкві за роки, що нас цікавлять є, замовили з архівосховища самі справи. І дійсно в відомостях за 1905 рік знаходимо інформацію про псаломщика Антонія Івановича Хасевича і його родину, яка складалась з дружини Феодотії Олексіївни та сина Феодора. В справі за 1906 рік знову Ніл Хасевич не значиться. Невже Н. Хасевич народився не в 1905 році ? І тільки в книжці за 1907 рік знаходимо першу згадку про сина псаломщика, якому, як вказано в документі, було рік. А першим документом, який офіційно підтверджує дату народження нашого земляка став запис за 1909 рік, який ми і наведемо повністю для наших читачів:

“Псаломщик Антоній Іванович Хасевич, 6 липня 1868 р.н., син причетника, уродженець с Тинне Рівненського повіту, домашньої освіти. На посаду призначений Преосвященним Пансієм , Єпіскопом Кременецьким 25 березня 1898 року. Рукоположен в сан диакона Єпіскопом Амросієм Кременецьким 16 березня 1905 року.

Дружина його Феодотія Олексіївна, 1 листопада 1866 р.н.

Діти їх: Феодор, вихованець Клеванського духовного училища з 25 квітня 1908 року

Ніл, 12 листопада 1905 р.н.

12 листопада ( за новим стилем 25 листопада) 1905 року - оце і є точна дата народження українського художника, графіка, людини складної, трагічної людської і творчої долі, великого патріота Ніла Хасевича.

Як відомо, шляхи Уласа Самчука та Ніла Хасевича перетнулися в Рівному, де письменник працював редактором газети “Волинь”, а Ніл Хасевич, який за інформацією станом на 8 грудня 1941 року був референтом у відділі мистецтв Рівненської обласної управи, був художником та дописувачем цієї газети. “Цікаві репортажі, статті й есеї містив графік Ніл Хасевич...”- згадував у своєму творі “На білому коні” Улас Самчук про авторів з якими співпрацював. Тим хто цікавиться газетними доробками Н. Хасевича, можно ознайомитись з ними в нашому архіві, де зберігаються підшивки “Волині”. В першому номері газети за 1 вересня 1941 року розміщені стаття “Про графіку” та повідомлення “Посвячення прапорів у Деражному”, в номері за 7 жовтня – стаття “Українське мистецтво” і в номері за 29 січня 1942 року – повідомлення “З мистецького життя”. У фонді “Українське видавництво “Волинь” зберігається альбом з різними фотографіями, ескізами газетних заголовків, ескізами для обкладинки другого видання “Марії” Уласа Самчука. Ймовірно автором ескізів був Н.Хасевич. У підпіллі Ніл редагував журнал “До зброї”, малював для улюбленого свого дітища – сатиричного часопису “Український перець”, номери яких зберігаються в бібліотеці архіву.

Відомо, що під час війни Хасевич працював суддею у своєму районному центрі Деражному . І серед документів Костопільського гебітскомісаріату ми відшукали три справи, які підтверджують цей факт. Це - місячний звіт судді Ніла Хасевича про кількість справ, які він розглянув у січні 1943 року і де вказано, що на цьому місті він працював з 1 травня 1942 року. Друга справа містить протоколи судових засідань, листування з питань розгляду цивільних справ з власноручними підписами мирового судді Н. Хасевича. В списку працівників Костопільської районної управи станом на 28 лютого 1943 року також значиться Ніл Хасевич, суддя, 25 (за новим стилем)листопада 1905 р.н. В цьому ж фонді є згадка і про молодшого брата художника - Анатолія, який працював вчителем в Деражненському районі.

Ми маємо надію, що це не останні цікаві документальні знахідки, які ховаються серед мільйонів справ скарбниці історичної пам’яті Рівненщини – державному архіві Рівненської області.

Матеріал підготували:

Леонова Л.А., начальник відділу держархіву Рівненської області

Самсонюк Т.М, головний спеціаліст держархіву Рівненської області

23-30-04