Л. А. ЛЕОНОВА, О. П. ПРИЩЕПА

ДОКУМЕНТАЛЬНІ ФОНДИ СЕРЕДНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ВОЛИНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ У ДЕРЖАВНОМУ АРХІВІ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Аналізується склад та з’ясовується інформаційний потенціал наявних у Державному архіві Рівненської області документальних фондів середніх навчальних закладів Волинської губернії, які функціонували у Рівному, Дубні, Острозі.

Ключові слова: службове листування, циркуляри, річні звіти, документи з особового складу.

Вагоме місце у фондах Держархіву Рівненської області обіймають документи, які відносяться до періоду перебування історичної Волині у складі Російської імперії (1796–1917 рр.). Мова йде про західну частину Волинської губернії, а саме територію Рівненського, Дубенського, Острозького повітів, які у відповідності до сучасного адміністративного поділу України є складовою Рівненської області.

Із загальної кількості 4102 фондів таких в архіві налічується 148. Найбільш повно їх документи розкривають діяльність місцевого самоврядування, місцевих органів судової системи та установ поліції, фінансових органів тощо. І лише 11 фондів, які відносяться до періоду Російської імперії, акумулюють архівні матеріали, які стосуються функціонування окремихнавчальних закладів Волинської губернії. За винятком Ф. 290 Степанської парафіяльної школи (1 од. зб., 1823–1827 рр.), Ф. 13 Квасилівського двокласного сільського училища (26 од. зб., 1889 р.), які розкривають діяльність початкових шкіл у сільській місцевості, решта 9 фондів відклалася в процесі діяльності середніх навчальних закладів у таких повітових містах Волинської губернії, як Рівне, Острог, Дубно.

Варто підкреслити особливу рольсередніх навчальних закладів в системі освіти Російської імперії, оскільки вони упродовж ХІХ – на початку ХХ ст. у порівнянні з іншими осередками освіти були забезпечені кращими педагогічними кадрами, охоплювали навчанням великі учнівські колективи, демонстрували більш успішніші результати реформування галузі освіти у пореформену добу. Врешті, у переважно малих та середніх за чисельністю мешканців повітових містах Волинської губернії, середні школи у першу чергу виступали чи не найважливішими осередками освітньо-культурного життя.

Метою публікації є аналітичний огляд складу фондів середніх навчальних закладів Волинської губернії у Держархіві Рівненської області і з’ясування потенційних можливостей їх використання. Зазначимо, що чотири із дев’яти фондів сформовані лише із однієї одиниці зберігання. Це, зокрема, ф. 569 Рівненської чоловічої гімназії (1916 р.), ф. 646 Дубенської чоловічої гімназії (1916 р.), ф. 647 Дубенської міської жіночої гімназії (1912 р.), ф. 645 Острозької міської жіночої гімназії (1917 р.). За інформативною насиченістю у цій групі фондів виділяється ф. 569, у якому відклалося службове листування Рівненської чоловічої гімназії за січень–грудень 1916 р. із попечителем Київського навчального округу (далі – КНО), Донською казенною палатою, Рівненською міською управою, яке фіксує його реевакуацію під час Першої світової війни зі станиці Каменської Донської області до м. Рівного[1]. І хоча інформація за більш ранні роки діяльності цього навчального закладу (1914–1915) у ньому відсутня, в окремих листах директора гімназії Т. Косоногова до Рівненської міської управи детально подавалася інформація про тих рівненських можновладців, які у серпні 1914 р. сприяли відкриттю міської чоловічої гімназії[2].  

Лише 2 одиниці зберігання формують ф. 555 Острозької чоловічої гімназії (1908–1911 рр.), відкритої 1868 року спочатку як прогімназія на базі Острозького дворянського повітового училища, а 1897 року реорганізованої у повну гімназію. Наукову цінність складає машинописна чернетка звіту про роботу і стан гімназії за 1908 р., оригінал якого мав бути надісланий до канцелярії попечителя Київського навчального округу. Особливістю цього документу є те, що по всьому тексту – переважно у тій його частині, яка містить статистичну інформацію, зроблені олівцем помітки, які стосуються даних про цей навчальний заклад за наступний – 1909 рік та в окремих випадках за 1911 рік[3]. Звіт готувався за усталеним формуляром із 24 рубриками і містив вичерпні відповіді стосовно усіх сфер життєдіяльності навчального закладу. Детальна статистична інформація подавалася насамперед у таких із них, як характеристика особового складу навчального закладу та учнівського загалу. Із наведенням конкретних прикладів викладалася інформація про заняття необов’язковими предметами (співи і музика), комплектування гімназійної бібліотеки, позакласні заняття учнів та екскурсії, діяльність товариства допомоги бідним учням Острозької чоловічої гімназії[4].

По суті вказані справи хоча й виділені у окремі фонди, фіксують лише сліди існування архівних фондів вище перерахованих навчальних закладів і не дозволяють скласти цілісної картини про їх фондоутворювачів. Між тим пошук інформації про них залишається вкрай важливим з огляду на те, що за винятком Острозької чоловічої гімназії – відкриття якої ще у 1868 р. було ініційоване державою, міські чоловічі і жіночі гімназії у Рівному, Дубні та Острозі почали функціонувати, завдячуючи у першу чергу зусиллям міських самоврядних структур, які на Волині були реалізовані лише на початку ХХ ст.

У порівнянні із вище названими фондами досить об’ємним виглядає ф. 568 Рівненської жіночої гімназії,який нараховує 413 одиниць зберігання. Його документи відтворюють основні напрямки функціонування цього навчального закладу упродовж усього періоду його діяльності (1900–1922 рр.). Водночас у фонді відклалися окремі документи, датовані 1863–1873 рр., створені у процесі діяльності Рівненської чоловічої гімназії (реорганізованої у 1865 р. в реальну гімназію, а 1872 року – реальне училище), які фіксують листування цього навчального закладу із попечителем КНО про постачання підручниками і друкованими виданнями[5].

Основу розглядуваного фонду складає діловодна документація канцелярії Рівненської жіночої гімназії. Видовий масив відкладених документів доволі різноманітний, умовно у ньому можна виокремити такі групи: службове листування начальника гімназіїіз попечителем КНО, матеріали внутрішнього документообігу. Масив останніх складають розпорядження директора[6];протоколи засідань педагогічної ради[7], батьківського комітету[8], екзаменаційних комісій[9], рапорти вчителів та наглядачів за ученицями[10], річні звіти про роботу гімназії за 1900, 1902, 1905, 1906, 1907, 1912, 1916 роки[11], фінансові звіти[12], загальні відомості про успішність[13], відомості про успішність із окремих предметів[14], вступні відомості[15], класні журнали[16], списки учениць[17], навчальні програми[18], особові документи учениць[19], вчителів та службовців[20], заяви із проханнями[21].

Аналіз листування начальника Рівненської жіночої гімназії із попечителем КНО, яке організовувалося через канцелярію останнього, дозволяє стверджувати про дієвий механізм впровадження розпоряджень Міністерства народної освіти та їхнього виконання.Як усі навчальні заклади підпорядковані попечителю КНО, Рівненська жіноча гімназія в процесі своєї діяльності послуговувалася таким видом розпорядчої документації, як циркуляри попечителя КНО, які підлягали негайному виконанню.

Детальніше розглянемо окремі із них, зосереджені у розглядуваному фонді. При цьому наголосимо, що потік циркулярних розпоряджень почав стрімко зростати у 1912 р., після того як посаду попечителя КНО обійняв А. Деревицький. Якщо за лютий 1912 р. до Рівненської жіночої гімназії надійшло три циркулярних розпорядження, один із яких мав гриф «таємно», то вже у листопаді цього року їх було отримано вісім. Значна їх частина регламентувала ту чи іншу складову навчального процесу. У циркулярі попечителя КНО від 13 листопада 1912 р. подавалися роз’яснення стосовно викладання нових мов (французької, німецької), малювання, гігієни. У циркулярному листі від 16 листопада 1912 р. містилися вказівки щодо викладання Закону Божого на рідній мові учнів і пропонувалися зміни порядку визначення рідної мови. Якщо раніше рідну мову дитини було дозволено визначати на підставі письмової заяви батьків, то відтепер приналежність учнів до рідної мови мала визначатися лише шкільною адміністрацією[22].

З метою заповнення вакантних учительських посад у середніх навчальних закладах циркулярним розпорядженням попечителя КНО від 24 квітня 1912 р. дозволялося терміном на один рік наймати на роботу осіб, які за освітнім цензом не мали права обіймати штатні викладацькі посади[23].

Окрема група циркулярних розпоряджень торкалася роз’яснень організації позакласного життя навчальних закладів, зокрема участі у ювілейних заходах з нагоди 100-ліття війни царської Росії з наполеонівською Францією, 300-ліття правлячої династії Романових[24].

Циркулярні листи дозволяють прослідкувати зміни у настроях і реальній політиці держави щодо демократизації усіх сфер шкільного життя, які намітилися після революційних заворушень 1905 р. у Російській імперії, однак невдовзі почали згортатися. Так, якщо у 1911 р. попечителем КНО було дозволено культурно-освітні заходи (учнівські вечори, спектаклі тощо), які організовувалися у стінах середніх навчальних закладів, проводити за програмами, затвердженими педагогічними радами, то циркулярний лист від 13 листопада 1912 р. фіксував намір поновити практику попереднього розгляду цього питання попечителем КНО. При цьому вимагалося додатково надсилати для затвердження ще й тексти літературних творів для публічного читання, а також драматичних п’єс, які не були загальновідомими[25].

Окрім розглянутих найбільш репрезентативними виступають три документальних фонди, а саме ф. 394 Рівненської гімназії Волинської губернії (1832–1881 рр.), 297 од. зб.; ф. 570 Рівненської реальної гімназії (1841–1872 рр.), 20 од. зб.; ф. 215 Рівненського реального училища (1832–1925 рр.), 1078 од. зб.Враховуючи фактичну однорідність функцій фондоутворювачів (середні навчальні заклади), спільне місцезнаходження (м. Рівне), правонаступність: Рівненська гімназія (1839–1865) за положенням від 19 листопада 1864 р. була реорганізована у Рівненську реальну гімназію (1865–1872), а відповідно до статуту від 15 травня 1872 р. у Рівненське реальне училище (1872–1921), указані документальні фонди можна розглядати як об’єднані. Сумарна кількість їх одиниць зберігання становить 1404, і є найбільшою у групі фондів установ Російської імперії.

Хронологічні межі усіх трьох архівних фондів не відповідають усталеним – від дати створення й до ліквідації установ-фондоутворювачів. У часі їхні документальні матеріали охоплюють період від 1832 р. до 1925 р., що дещо розширює нижню (1832–1839) і верхню межу (1922–1925) функціонування першого середнього навчального закладу у Рівному. Так, у ф. 394 Рівненської гімназії відклалися документи й про більш ранні періоди її історії, а саме Луцький (1832–1839) і Клеванський (1834–1838), а у ф. 215 Рівненського реального училища зберігаються окремі документи, створені вже після припинення його діяльності 30 серпня 1922 р. у зв’язку з відмовою у реєстрації польською владою та передачею будинку училища для потреб кураторії шкільного округу Волинського воєводства.

Якщо попередньо розглянуті документальні фонди середніх навчальних закладів Волинської губернії так і не актуалізовані поки що шляхом публікації, окремі документи ф. 394 та ф. 215 опубліковані у збірниках документів з історії м. Рівного, а також збірці статей та документів з історії архівної справи Рівненської області[26]. Це зокрема циркулярні розпорядження попечителя КНО директору Рівненської гімназії про вилучення творів П. Куліша, Т. Шевченка, М. Костомарова із гімназійної бібліотеки у 1847 р.[27], інформація про наукову діяльність старшого учителя М. Костомарова (1844 р.)[28], відомість про успішність учня Рівненської гімназії В. Короленка за 1868–1869 рр.[29]

Активно використовуються дослідниками вказані фонди при висвітленні окремих питань з історії Рівного та історії освіти Волині[30]. В останнє десятиліття з ініціативи Рівненського обласного краєзнавчого музею було проведено 4 регіональних наукових конференцій, тематика яких пов’язана з історією першого середнього навчального закладу Рівного[31]. Між тим інформаційний потенціал розглядуваних документальних фондів надзвичайно потужний і поки що використовується недостатньо.

З метою ефективного забезпечення управлінської діяльності шкільної адміністрації організацією роботи з документами займалася канцелярія. За штатним розписом навчальних закладів діловодну службу канцелярії вела одна особа. Увесь потік документообігу у канцелярії систематизувався за одинадцятьма відділами: 1. Поточне листування; 2. Журнали вхідних і вихідних паперів; адресні книги; 3. Класні, квартирні журнали; книги реєстрації проведених і пропущених викладачами уроків; штрафні журнали (кондуїти); 4. Господарчі книги; 5. Книги реєстрації прибулих і вибулих учнів; 6. Протоколи педагогічної ради, господарського комітету; книги розпоряджень директорів; 7. Фінансові книги; 8. Законодавча база функціонування навчальних закладів: Звід законів Російської імперії, циркуляри, устави, програми, правила, збірники постанов і розпоряджень Міністерства народної освіти, звіти; 9. Протоколи екзаменів і письмові відповіді учнів; 10. Загальний відділ. Формуляри; 11. Відомості про іспити, складені сторонніми особами для отримання свідоцтв про освіту за різні класи[32].

З часом основний масив поточної документації поступав на зберігання до шкільного архіву. Специфіка формування справ і фондування архівних документів полягала у тому, що існувало фактично 3 фондоутворювача (Рівненська гімназія, Рівненська реальна гімназія, Рівненське реальне училище), які користувалися почергово одним і тим самим архівом. Зазнаючи реорганізацій, ці установи функціонували в одному і тому самому приміщенні на протязі 83 років, їх учительсько-учнівський загал міг мати відношення як до одного навчального закладу, так і до усіх трьох одночасно. І тому частина справ відкладалася незалежно від того, що початкові їх документи відносилися до гімназії, а останні – до реального училища.

У 1900 р. Московське археологічне товариство, проводячи анкетування центральних і провінційних архівів Російської імперії, звернулося із подібною пропозицією й до Рівненського реального училища. Відповіді на указану анкету, хоча й неповні, дозволяють скласти певну картину про його архів. Так, відомо, що архівне сховище розміщувалося в головній будівлі училища, в окремій кімнаті поруч із канцелярією, його упорядкуванням займався письмоводитель. Саме приміщення було достатньо освітлене, хоча існувала проблема протипожежного забезпечення. Спосіб зберігання справ був традиційний: документи частково у вигляді книг у оправі, частково у зв’язках розміщувалися на полицях та в шафах. Усіх справ нараховувалося до двох тисяч, і навіть існував опис, представлений в окремому зашнурованому журналі. Упродовж навчального року до архіву надходило близько 40 книг та 25 справ в обгортках[33].

Якщо врахувати, що на сьогодні, як уже зазначалося, у трьох об’єднаних фондах відклалося більше 1400 справ, то ступінь збереженості цього первісного архіву доволі високий.

Доля розглядуваної архівної колекціїпов’язана із загальним перебігом історичних подій в Україні. Вивезена із Рівного вглиб Польщі ще у перші роки урядування Другої Речі Посполитої, у подальшому, до початку 50-х рр. ХХ ст., вонаперебувала у різних архівних сховищах Радянського Союзу та Польської Народної Республіки. Її повернення до Рівного розпочалося починаючи з 1953 р. Основний масив документів надійшов із Центрального історичного архіву УРСР (філія у Львові), оскільки спочатку саме туди значну частину цієї колекції передали із ПНР, а також із Центрального державного літературного архіву СРСР. Упорядкування і комплектування справ у три окремі фонди відбувалося по мірі їх надходження до Держархіву Рівненської області. Незважаючи на те, що справи вносилися до описів усіх трьох фондів із урахуванням хронологічної, а також номінальної ознак, не завжди при їх комплектуванні такий підхід дотримувався. Переважно архівні справи формувалися із документів одного виду за декілька років і вносилися до описів по початковій даті їх заведення.

Для прикладу, послідовність упорядкування справ до опису 2 ф. 215 була наступною: спочатку вносилися циркулярні листи Міністерства народної освіти (далі – МНО), попечителя КНО, ради університету Св. Володимира у м. Києві[34], потім розпорядження директора навчального закладу[35]; рапорти інспектора, класних наставників про навчальну та виховну роботу[36]; протоколи педагогічних рад[37], екзаменаційної комісії[38], батьківського[39], господарського комітетів[40]; листування з питань основної діяльності[41], звіти про роботу училища[42]; фінансові документи[43]; відомості про успішність учнів[44], виплати заробітної плати учителям і чиновникам[45] тощо. Водночас у межах тієї чи іншої груп справ систематизація за хронологією не завжди була дотримана.

На жаль, доводиться констатувати, що у 50–60-і рр. ХХ ст. не була проведена якісна експертиза цінності документальних колекцій першого навчального закладу Рівного та не розроблена чітка схема систематизації справ по кожному із трьох фондів, що на сьогодні вимагає уточнення наукової, історико-культурної та практичної цінності документів на підставі діючих принципів та критеріїв.

Нижче зупинимося на видовій характеристиці діловодної документації, яка акумулюється у зазначених фондах. Великий інтерес для дослідника історії освіти царського періоду на Волині становить службове листування першого середнього навчального закладу Рівного з училищним комітетом Ради університету Св. Володимира у Києві (30–40-і рр.), департаментом МНО, попечителем КНО, київським генерал-губернатором (40–50-і рр.).

Значний інформаційний потенціал серед матеріалів діловодного характеру сконцентрований у циркулярах попечителя КНО. Найбільше їх надходило до Рівненської гімназії (реальної гімназії, реального училища) від попечителя КНО. Водночас через канцелярію попечителя із супроводжуючим листом надсилалися циркуляри безпосередньо від МНО (найчастіше – від департаменту МНО), а також окремі царські укази, які торкалися питань середньої освіти[46].

Від 1834 р. усталилася практика систематизувати усі циркулярні листи на три розряди: «звичайні», «потрібні», «дуже потрібні» із зазначенням відповідного грифу у верхньому правому куті листа і відповідного напису на пакеті, відправленому адресату. До виконання циркулярів із грифом «потрібні» шкільна адміністрація мала приступити не пізніше як через два дні після їх отримання, а із грифом «дуже потрібні» міністерські вказівки мали виконуватися негайно (у разі потреби слід було скликати надзвичайне засідання педагогічної ради)[47]. За змістом циркуляри дуже різноманітні, й охоплюють коло питань, пов’язаних насамперед із навчально-виховним процесом, реформуванням системи середньої освіти, підготовкою педагогічних кадрів тощо.

У процесі підготовки циркулярних розпоряджень наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. набуває поширення практика звернень до керівників навчальних закладів надсилати власні міркування та пропозиції стосовно розгляду того чи іншого питання. Ця нечисленна група документів переважно у вигляді чернеток особливо цінна для дослідників, оскільки допомагає розгледіти поміж зробленими у тексті виправленнями окремі сторони реалій тогочасної галузі освіти крізь призму сприйняття їх безпосередніми виконавцями. Так, 15 жовтня 1902 р. директор Рівненського реального училища І. Радкевич, формулюючи на вимогу попечителя округу особисті пропозиції стосовно регулювання відвідування учнями спектаклів, концертів та загалом громадських місць дозвілля городян, констатував, що «в педагогічній практиці є чимало питань, у вирішенні яких було б бажаним обійтися без регламентації, оскільки останні роблять із начальників навчальних закладів рутинних виконавців циркулярів і бездушних маріонеток, цілковито забуваючи ту обставину, що їм доводиться мати справу із живими людьми, вчинки яких не можуть бути в деталях передбачені аніякими циркулярами». Однак, судячи із правки тексту, цей абзац автор так і не наважився включити до офіційного листа[48]. Цінним джерелом для складання соціального портрету провінційного вчителя у Російській імперії служать окремі листи І. Радкевича до попечителя, у яких він висловлює власні думки стосовно незадовільного матеріального становища учителів[49], їх професійного рівня і моральних засад поведінки[50].

Вагомий інформаційний потенціал несе службове листування Рівненської гімназії (реальної гімназії, реального училища) із органами державної влади і управління та установами поліції (волинським губернатором, повітовим справником), станового та міського самоврядування (повітовим предводителем дворянства, Рівненською міською думою та управою), фінансів (Рівненським повітовим казначейством), управлінням маєтками кн. Любомирського, органами освіти та навчальними закладами (дирекцією училищ Волинської і Подільської губерній, інспектором народних училищ 3 району Волинської губернії, Київською гімназією М. А. Стельмашенко, Вінницькою гімназією, Рівненською жіночою гімназією), громадськими та благодійними установами та організаціями (Рівненським повітовим комітетом попечительств про народну тверезість, правлінням товариства допомоги бідним учням Рівненської реальної гімназії), з окремими приватними особами (у тому числі з батьками учнів). Більш повно проаналізувати коло адресантів та адресатів першого навчального закладу Рівного дозволяють журнали реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції[51].

Перелік розглядуваних питань доволі різноманітний і охоплює усі сфери життєдіяльності навчальних закладів. За інформаційною насиченістю виділяється службове листування із книготорговцями і книговидавництвами, редакціями окремих газет і журналів про комплектування шкільної бібліотеки навчальною, художньою, публіцистичною літературою.

В структурі діловодної документації ф. 215 представлені види документів, які забезпечували прийняття і реалізацію управлінських рішень, серед яких слід виокремити розпорядження директорів Рівненського реального училища та протоколи засідань його колегіальних органів.

Розпорядження директорів переважно однотипні, стосувалися участі службовців та учителів у засіданнях педагогічної ради, господарського комітету, їхньої присутності під час проведення церковних богослужінь; фіксації поточних результатів знань учнів[52]. Розширюється як обсяг, так і тематика цього виду документів на початку ХХ ст., тоді стало звичним щомісяця складати розпорядження про затвердження порядку денного засідань педради[53]. Розпорядження директорів стосувалися призначення класних наставників, створення різних комісій, поповнення фундаментальної (для учителів) і учнівської шкільних бібліотек новою літературою та проведення переобліку їхнього книжкового фонду, укомплектування навчальних кабінетів наочністю, посібниками; допуску учнів до екзаменів тощо. Судячи зі змісту розпоряджень керівники цього навчального закладу приділяли значну увагупитанню фізичного розвитку дітей,організації їхнього відпочинку. Водночас розпорядження регламентували до найменших дрібниць навчальний та виховний процес, порядок святкування релігійних свят[54].                                                                            

Важлива роль в організації навчально-виховного процесу і частково у вирішенні й господарських питань життєдіяльності навчального закладу, належала педагогічним радам, які були створені відповідно до Статуту про гімназії від 1828 р. Значний інтерес для дослідників становить перший протокол засідання педради гімназії від 22 листопада 1832 року, який фіксує відправну точку її діяльності та церемоніал офіційного її відкриття у Луцьку 6 грудня 1832 р[55].

Переважна більшість протоколів засідань педрад зберігається у ф. 570 та ф. 215 (таких справ за 1864–1921 рр. відклалося 19). На засіданнях педрад обговорювалися питання методики викладання, зарахування учнів до навчального закладу, їхньої поведінки, звільнення від оплати за навчання, оприлюднювалися результати іспитів (у тому числі і на звання учителя).

За відсутності у Держархіві Рівненської області документів періоду Української революції 1917–1921 рр., особливо цінними можна вважати протоколи засідань педагогічної ради Рівненського реального училища за 1919 р., які містять інформацію про тодішню політичну ситуацію у Рівному та настрої його мешканців. У ті буремні роки траплялися випадки закриття засідань педрад без обговорення запланованих питань «у зв’язку із тяжким моральним станом членів педради та надзвичайними обставинами життя»[56].

Основною функцією господарського комітету Рівненського реального училища був контроль за використанням коштів навчального закладу[57].Його діяльність відображена у протоколах. На засіданнях цього колегіального органу приймалися рішення про розподіл коштів на господарські потреби (оправа книжок, друк бланків, придбання свічок, дров, будівельних матеріалів, наочності); про розрахунки із книжковими магазинамиза придбання навчальної та іншої літератури; про проведення аукціонів з метою продажу старого і вже непотрібного майна; про організацію поточних ремонтів училищної будівлі і проведення торгів на отримання різних підрядів[58]. До сфери повноважень господарського комітету входила перевірка ведення книг прибутків і видатків навчального закладу[59], інвентаризація книжкового фонду бібліотеки і усього майна навчального закладу, надходження оплати за навчання та ряд інших. Наголосимо, що рішення господарського комітету вступали в силу після їх погодження із попечителем КНО.

На особливу увагу дослідників заслуговує звітна документація, представлена у зазначених фондах. Різноманітні як за змістом, так і за формою звіти готувалися на вимогу почесного попечителя Волинських гімназій, повітового предводителя дворянства, місцевих органів самоврядування, Волинської казенної палати, повітового казначейства.

Окрему підгрупу складають річні звіти дирекції Рівненської гімназії (реальної гімназії, реального училища), у підпорядкуванні якої у різні роки перебували такі навчальні заклади Рівного, як приходське училище, приватний жіночий пансіон Бондіні. Детальніше розглянемо один із них за 1844 р., підготовлений, як і решта, у відповідності до формулярних вимог. Його текстова частина поділялася на 3 розділи. У першому із них під назвою «Склад дирекції» подавалися загальні відомості про склад, вакансії, нагороди та пенсійне забезпечення чиновників і вчителів усіх навчальних закладів, які перебували у підпорядкуванні Рівненської гімназії[60].

Найбільшим за обсягом другий розділ звіту «Стан дирекції та її розпорядження» складався із чотирьох частин, кожна з яких позначалася окремою латинською літерою (від A до D). У його першій частині концентрувалася інформація про напрямки діяльності дирекції гімназії: по навчальній частині (викладання предметів, фіксація чисельності учнів – подавалася у співвідношенні до загальної чисельності населення Рівного; наявність навчальних посібників у шкільній бібліотеці, результати перевірок дирекції гімназії вищим керівництвом тащомісячних перевірок директором підпорядкованих йому закладів; про іспити на отримання права викладати приватно). У другій частині подавалася інформація про наукові заняття окремих викладачів гімназії (зокрема, старших вчителів М. Костомарова і П. Чуйкевича), у третій – висвітлювалися питання господарського характеру: утримання в належному стані шкільного приміщення, функціонування книжкового магазину при гімназії, надходження на благоустрій доброчинних пожертв[61].

Про стан діловодства і кількість документів, які проходили через канцелярію гімназії протягом року, а також стан його архіву йшлося у останній четвертій частині цього розділу під назвою «Частина діловодна»: у ній зазначалося, що упродовж 1844 р. до гімназії надійшло 670 вхідних документів, вихідної кореспонденції нараховувалося 740 одиниць, архів утримувався у задовільному стані[62].

Текстова частина третього розділу під назвою «Особливі випадки» виглядала найкоротшою, тут подавалися відомості про різні урочисті події, які відбулися протягом року, і, зокрема, про відвідування освітнього закладу різними особами[63].

Додатками до звіту слугувала відомість про навчальні заклади підпорядковані Рівненській дирекції[64] та іменний список чиновників і викладачів[65].

Високий ступінь інформативності притаманний окремому виду звітів про щорічну діяльність першого середнього навчального закладу Рівного. На жаль, їхня репрезентація недостатньо повна, оскільки таких за різні роки налічується лише 18, однак у співставленні з іншими групами документів вони дозволять скласти більш повну картину про його діяльність[66].

На підставі аналізу такого виду документів, як рапорти учителів,класних наставників, наглядачів можна реконструювати окремі деталі повсякденного життя провінційного учителя та учнів. У рапортах учителі та чиновники висловлювали побажання покращити побутові умови життя[67], забезпечити їх необхідною літературою та підручниками[68], доповідали про грошові відрахування до позичково-ощадної каси[69]. У багатьох із них йшлося про результати перевірок гімназійної бібліотеки[70], Клеванського[71], Рівненського приходського училищ[72], гімназійної каплиці[73]. У рапортах учителя Якутовича (1834 р.) повідомлялося про знахідку біля містечка Клевань Рівненського повіту кісток викопної тварини – мастодонта і передачу їх та інших палеонтологічних знахідок до університету Св. Володимира у м. Києві[74].

У рапортах про позашкільний нагляд за учнями наводяться їхні конкретні провини (перебування без дозволу пізно ввечері на вулиці, на залізничному вокзалі, біоскопі тощо) і призначення покарання у вигляді арешту від трьох до шести годин у карцері[75]. Проте найбільше рапортів, складених наглядачами, стосувалися перевірок учнівських квартир. Лише упродовж 1912–1913 навчального року таких перевірок було проведено більше 500[76]. Безправне становище учнівської молоді у Рівненській гімназії (1840 р.) підтверджує рапорт наглядача загальних учнівських квартир про вивішування на стіні будинку, де проживали учні, листівок із написом «загальна учнівська в’язниця»[77].

Проаналізувати рівень професійної підготовки, соціальне походження, роль учителя у громадському і культурному житті повітового міста Рівного дозволяє у розглядуваних фондах велика кількість документів із особового складу, до яких можна віднести особові справи[78], формулярні списки[79], характеристики[80], представлення до нагород, відомості про отримання учителями і службовцями заробітної плати, їхні заяви із проханнями з особистих питань тощо[81].

У матеріалах ф. 394 і ф. 215 за 1864–1922 рр. відклався потужний пласт такого різновиду документів, як офіційні відомості про успішність учнів, результати вступних і перевідних іспитів, складання іспитів на вчительські звання, розподіл навчального навантаження між учителями[82], списки учнів[83], класні журнали[84], журнали відвідування уроків учнями та реєстрації їхніх провин[85]. В окремих відомостях фіксувалася чисельність учнівсько-викладацького загалу із зазначенням їхньої станової приналежності та віросповідання[86].

Документи фінансової звітності дають можливість проаналізувати на протязі усього періоду діяльності першого середнього навчального закладу не тільки джерела його фінансування, життєвий рівень і матеріальне забезпечення учнів та учителів, а й загалом такі деталі повсякдення провінційного міста, як ціни на продукти харчування, одяг, засоби гігієни тощо[87].

Різноманітні за формою та змістом зазначені стандартні облікові та звітні документи виступають цінним статистичним джерелом для висвітлення багатогранності навчально-виховного процесу, водночас ця група документів слугує важливим джерелом для пошуку і уточнення біографічних даних конкретних осіб.

У матеріалах діловодства зазначених фондів відклалися окремі історичні довідки та записки про перший навчальний заклад Рівного[88]. На особливу увагу заслуговує копія угоди від 25 листопада 1835 р. між князем Ф. Любомирським та університетом Св. Володимира про заснування у Рівному гімназії[89], історичний та статистичний опис Рівненської гімназії за 1863 р.[90], історична записка «Римо-католицький костел і польське питання»[91].

Таким чином, документальні фондинавчальнихзакладівВолинської губернії, які зберігаються у Держархіві Рівненської області, акумулюють потужний інформаційний потенціал з історії освіти окремих повітових міст Волинської губернії. Їхні матеріали дають можливість не лише в деталях реконструювати навчально-виховний процес середньої ланки освіти Рівного, Дубна та Острога, побутову складову життя учнів та викладацького складу, а й зясувати місце навчальних закладів у формуванні освітньо-культурного середовища міст. Водночас документи розглянутих у цьому огляді фондів залишаються важливим джерелом для проведення генеалогічних досліджень та підготовки біографічних довідок.



[1] Державний архів Рівненської області (далі – Держархів Рівненської обл.), ф. 569, оп. 1, спр. 1.

[2] Держархів Рівненської обл., ф. 569, оп. 1, спр. 1, арк. 11, 1719.

[3] Там само, ф. 555, оп. 1, спр. 1.  

[4] Там само, арк. 226.

[5] Там само, ф. 568, оп. 1, спр. 33.

[6] Там само, ф. 568, оп. 1, спр. 1113.

[7] Там само, ф. 568, оп. 1, спр. 14, 2425.

[8] Там само, ф. 568, оп. 1, спр. 25.

[9] Там само, ф. 568, оп. 1, спр. 1823.

[10] Там само, ф. 568, оп. 1, спр. 1517.

[11] Там само, ф. 568, оп. 1, спр. 5460.

[12] Там само, ф. 568, оп. 1, спр. 6468.

[13] Там само, ф. 568, оп. 1, спр. 72107, 119124, 135139.

[14] Там само, ф. 568, оп. 1, спр. 100119.

[15] Там само, ф. 568, оп. 1, спр. 125127.

[16] Там само, ф. 568, оп. 1, спр. 157228.

[17] Там само, ф. 568, оп. 1, спр. 240242.

[18] Там само, ф. 568, оп. 1, спр. 243245.

[19] Там само, ф. 568, оп. 1, спр. 243248.

[20] Там само, ф. 568, оп. 1, спр. 353406.

[21] Там само, ф. 568, оп. 1, спр. 25351.

[22] Там само, ф. 568, оп. 1, спр. 7, арк. 205.

[23] Там само, ф. 568, оп. 1, спр. 7, арк. 74.

[24] Там само, ф. 568, оп. 1, спр. 7, арк. 34, 3939 зв., 138.

[25] Там само, ф. 568, оп. 1, спр. 7, арк. 143.

[26] Ровно 700 років. 12831983. Зб. документів і матеріалів. – К.: Наукова думка, 1983. – 195 с.; Рівне720: від давнини до сучасності. Кн. 1. – Рівне: Волинські обереги, 2003. – 240 с.; Скарбниця історичної пам’яті Рівненщини. Збірка статей та документів. – Рівне: Волинські обереги, 2004. – С. 69.

[27] Ровно 700 років. 12831983. Зб. документів і матеріалів. – К.: Наукова думка, 1983. – С. 29; Рівне720: від давнини до сучасності. Кн. 1. – Рівне: Волинські обереги, 2003. – С. 48.

[28] Рівне720: від давнини до сучасності. Кн. 1. – Рівне: Волинські обереги, 2003. – С. 47.

[29] Там само. – С. 50.

[30] Поліщук Я. Рівне. Мандрівка крізь віки. Нариси історії міста. – Рівне, 1998. – 196 с.; Прищепа О. Вулицями Рівного: погляд у минуле. – Рівне, 2006. – 223 с.; Кожушко Н. З історії Рівненської чоловічої гімназії (училища). Директори гімназії (училища) // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Вип. ІV. – Рівне: Волинські обереги, 2006. – С. 208-212;   Прищепа О. П. Міста Волині у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. – Рівне: ПП ДМ, 2010. – 287 с.; Пономарьова Т. О. Світла особистість імперії темряви. В. Г. Короленко на Рівненщині: джерела, літературні дослідження та краєзнавчі нариси. – Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня», 2010. – 303 с.

[31] Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. До 165-річчя заснування Рівненської гімназії. Вип. 2. – (Матеріали наукової конференції 23.11.2004 р.). – Рівне: Волинські обереги, 2005. – 70 с.; Наукові записки [Рівненського обласного краєзнавчого музею. До 190-річчя від дня народження М. І. Костомарова). – Рівне: Перспектива, 2007. – 140 с.; Наукові записки [Рівненського обласного краєзнавчого музею. До 155-річчя від дня народження В. Г. Короленка]. – Рівне: видавець Олег Зень, 2008. – 276 с.; Наукові записки [Рівненського обласного краєзнавчого музею. До 190-річчя від дня народження П. О. Куліша]. – Рівне: видавець Олег Зень, 2009. – 196 с.

[32] Держархів Рівненської обл., ф. 215, оп. 2, спр. 1074.

[33] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 225, арк. 86.

[34] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 148.

[35] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 5359.

[36] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 7183.

[37] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 8586, 88103.

[38] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 104111, 624, 716.

[39] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 114116.

[40] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 117127.

[41] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 129126.

[42] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 231142.

[43] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 245294.

[44] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 302414.

[45] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 436455.

[46] Там само, ф. 394, оп. 1, спр. 4, арк. 2426.

[47] Там само, ф. 394, оп. 1, спр. 4, арк. 44.

[48] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 30, арк. 117.

[49] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 30, арк. 131131 зв.

[50] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 1045, арк. 8 зв., 38, 51, 88, 111.

[51] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 10541060.

[52] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 5359; ф. 394, оп. 1, спр. 90.

[53] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 5556.

[54] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 55, арк. 94.

[55] Там само, ф. 394, оп. 1, спр. 3, арк. 1.

[56] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 101, арк. 27.

[57] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 49, арк. 2, 6.

[58] Там само, ф. 215, оп. 2, спр.119127.

[59] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 118, арк. 5.

[60] Там само, ф. 394, оп. 2, спр. 39, арк. 116.

[61] Там само, ф. 394, оп. 2, спр. 39, арк.1730.

[62] Там само, ф. 394, оп. 2, спр. 39, арк. 3132.

[63] Там само, ф. 394, оп. 2, спр. 39, арк. 33.

[64] Там само, ф. 394, оп. 2, спр. 39, арк. 34, 35.

[65] Там само, ф. 394, оп. 2, спр. 39, арк. 37.

[66] Там само, ф. 394, оп. 1, спр. 48; ф. 394, оп. 2, спр. 39, 125; ф. 570, оп. 1, спр. 13; ф. 215, оп. 2, спр. 231242.

[67] Там само, ф. 394, оп. 1, спр. 9.

[68] Там само, ф. 394, оп. 1, спр. 75.

[69] Там само, ф. 219, оп. 2, спр. 29, 82.

[70] Там само, ф. 394, оп. 1, спр. 9, арк. 6.

[71] Там само, ф. 394, оп. 1, спр. 17.

[72] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 80.

[73] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 81.

[74] Там само, ф. 394, оп. 1, спр. 5, арк. 41; ф. 394, оп. 1, спр. 6, арк. 3.

[75] Там само, ф. 394, оп. 1, спр. 9, арк. 114.

[76] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 72-74.

[77] Там само, ф. 394, оп. 1, спр. 68, арк. 67.

[78] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 9211044.

[79] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 10471048.

[80] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 1045.

[81] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 149156.

[82] Там само, ф. 394, оп. 1, спр. 5355; ф. 215, оп. 2, спр. 302435.

[83] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 87, 128, 629, 663-674, 679, 1053.

[84] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 475604.

[85] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 605621.

[86] Там само, ф. 394, оп. 3, спр. 4; ф. 215, оп. 2, спр. 45, арк.. 76, 78; ф. 215, оп. 2, спр. 139; ф. 215, оп. 2, спр. 155, арк. 14.

[87] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 245266, 458, 460, 461.

[88] Там само, ф. 394, оп. 1, спр. 68, арк.. 55; ф. 215, оп. 2, спр. 45; ф. 215, оп. 2, спр. 54, 55.

[89] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 298, арк. 41.

[90] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 106.

[91] Там само, ф. 215, оп. 2, спр. 103.