Без секретів.
(розсекречення документів в Державному архіві Рівненської області)
 
         На долю архівістів 1990-2000 рр. випала відповідальна і дуже важлива робота з розсекречення архівних документів, які довгі роки під грифом «Секретно» перебували в усіх державних архівах колишнього СРСР, що призводило до наявності «темних плям», нерозкритих сторінок нашої історії. І сьогодні архівісти Рівненщини приділяють постійну увагу роботі щодо зняття обмежень на доступ до секретних документів, організації оприлюднення цих документів з актуальних тем.
         Станом на 1990 рік у сховищах Державного архіву Рівненської області зберігалися документи 322 спецфондів (більше 30 тис. справ). Крім того, пыд грифом «Таємно» знаходилися 755 друкованих видань та 130 підшивок різних листівок партій і громадських організацій.
         Наказом по Державному архіву Рівненської області від 04.01.1990 р.  № 1а було створено комісію з розсекречення документів, яка в своїй роботі керувалася рекомендаціями Головархіву від 16.09.1977 р., Положенням про порядок встановлення ступеня таємності інформації в документах ы виданнях (№ 1121-387 від 03.12.1980 р.), Переліком відомостей, що підлягають засекречуванню (наказ ГАУ СРСР №03 від 24.03.1983 р.), Інформаційним листом ГАУ УРСР № 04-779 від 14.12.1989 р., Інструкцією по забезпеченню режиму таємності (1987 р.).
        На першому етапі розсекречення, що відбувалося в 1988–1991 рр., було розсекречено 20 298 справ (93,2%) з 21 780 справ дорадянського періоду, які перебували на таємному зберіганні. До 1994 було розсекречено 249 фондів (21,5 тис. справ), всі підшивки газет, друковані видання та відозви, що становило 95,5% від загальної кількості матеріалів періоду до 1939 року; всі фонди періоду німецько–фашистської окупації. Найважливішим стало розсекречення документів, пов’язаних з українським визвольним рухом та політичними репресіями.
         На спецзберіганні тоді були залишені лише ті документи, що містили в собі інформацію про діяльність агентурних розвідок, контррозвідок, фальшивомонетників (на даний час також розсекречені), та документи фондів діючих та той час установ, організацій і підприємств.
         Першими фондами, документи яких частково були розсекречені в 1989 році були фонди прокуратури Рівненського окружного суду (1918–1939 рр.), акт від 15 вересня 1989 р. та Рівненського міського суду (1927- 1939 рр.), акт від 30 листопада 1989 р.. Тоді для дослідників стали доступними справи по звинуваченню в приналежності до комуністичних, українських націоналістичних організацій, листування прокуратури з цих питань з Волинським воєводським управлінням, апеляційним і Рівненським окружним судами.
         Розсекречення документів, яке проводилося в першій половині 1990 років, дозволило ввести в обіг тисячі справ фондів органів місцевої влади та самоврядування періоду Другої Речі Посполитої (1919–1939 рр.), серед яких і сьогодні найбільш затребуваними залишаються фонди повітових староств і міських управ. Саме в цих документах міститься унікальна інформація про політичну ситуацію, про діяльність на Рівненщині комуністичних, українських націоналістичних партій та громадських організацій, таких як Українське військове об’єднання, Волинське українське об’єднання, Організація українських націоналістів, Сельроб, Відродження, Просвіта, Союз українок тощо.
         Серед документів цих фондів - накази, розпорядження, постанови органів влади, які розкривають соціально–економічний аспект їхньої діяльності. Багаточисельними серед розсекречених були документи про отримання місцевими жителями польського громадянства, про виселення з Польщі осіб, підозрюваних у діяльності, направленої проти польської держави тощо. Неоціненним джерелом для розкриття невідомих моментів історії польського періоду є наглядові справи слідчого відділу Рівненського повітового староства політичних партій і громадських організацій Рівненщини.
  Практично повністю розсекречено документи фондів повітових управлінь державної поліції, постерунків поліції. Так, серед 2 149 справ фонду Острозького повітового управління державної поліції на таємному зберіганні в 1994 р. було залишено тільки 50 одиниць зберігання. З розсекречених тоді фондів управлінь поліції увагу дослідників привертають ситуаційні рапорти поліцейських про соціальне–політичне становище в населених пунктах сучасної Рівненської області, інформації про діяльність партій і організацій, які відстоювали українську національну ідею, польських, єврейських об’єднань тощо.
         Відродженню історичної пам'яті українського народу сприяють документи фондів Волинського українського об’єднання, Українського клубу «Рідна хата», Союзу українок, Української парламентської репрезентації Волині, які розкривають події українського визвольного руху на Рівненщині.
  Документи Рівненського відділу еміграційного синдикату (1929-1939 рр.) розкривають обставини, що змусили багатьох жителів Рівненщини емігрувати за океан: у Канаду, Аргентину, США. З розсекреченням цього фонду, рівняни отримали можливість дізнатися про долю тисяч українських емігрантів.
Особливу цікавість серед дослідників з періоду розсекречення на початку 1990-х років і до цього часу мають видання так званого «закритого фонду» бібліотеки, куди потрапила заборонена радянською владою література. З історії України це праці - М. Грушевського, І. Франка, Д. Дорошенка, І. Крип’якевича, А. Кащенка. До такої ж – забороненої - літератури належали наявні у бібліотеці видання Організації українських націоналістів. Літературний доробок «закритого фонду» представлений творами Ю. Федьковича, М. Куліша, М. Хвильового, У. Самчука.
У 1990 році були повністю розсекречені документи періоду Другої світової війни та окупації фашистами Рівненщини (1941-1944 рр.). Це, насамперед, документи Рівненської окружної управи, окружних гебітскомісаріатів, бургомістра м. Рівного, окремих міських, районних управ, бірж праці, промислових підприємств, суспільно-політичних і громадських об’єднань (Окружне товариство “Просвіта”, “Українське видавництво газети “Волинь”, “Рівненське церковне управління” та інші). Документи розповідають про діяльність установ окупаційної адміністрації, про їх функції, містять відомості про торгово-промислові заклади, підприємства, школи, про кількість населення та його розподіл за віком і статтю, списки жителів, списки працівників різних установ. Документи цих установ є беззаперечним доказом злочинів окупаційної влади проти мирного населення та військовополонених, скоєних ними на території області. Про вивезення громадян Рівненщини на примусові роботи до Німеччини розповідають листи, написані ними до рідних, з фонду «Колекція листів громадян, вивезених на примусові роботи до Німеччини».
Велику зацікавленість викликала у дослідників можливість ознайомитися з документи українського видавництва газети “Волинь», у яких містяться списки і автобіографії службовців, схема організації видавництва і фотознімок службовців за 1942 рік, матеріали для друкування в газеті “Волинь”, заяви жителів на підписку і пересилку їм газети “Волинь”, журналів “Український хлібороб” і “Орленя”, листування з рейхскомісаріатом України про видання “Бібліотеки антикомуніста” та українських колядок тощо. Доповненням до цього фонду є періодичні видання видавництва «Волинь»: газета «Волинь» (1941–1944 рр.), редактором якої в 1941 році був Улас Самчук, з детальною інформацією про життя Рівненщини за німецько-фашистської влади, та щомісячний дитячий журнал «Орленя» (1941). Унікальною є представлена у бібліотеці колекція листівок, плакатів ОУН-УПА та нацистської окупаційної влади.
Документи Окружного товариства “Просвіта” розповідають про діяльність відновленого товариства “Просвіта” у Рівному та його філій. У фонді зберігаються списки працівників окружної “Просвіти”; листування з філіями з організаційних, культурно-освітніх питань; гебітскомісаром - з фінансових питань, про видання дозволів на постановку п’єс; фінансові документи тощо.
Дослідженням історії православної церкви сприяє введення в обіг фонду “Рівненського церковного управління”, в якому містяться списки духовенства, парафій Рівненської області; справи, листування, накази, розпорядження про призначення і переміщення священиків; місячні звіти; протоколи зборів; листування з гебітскомісаріатом про збільшення тиражу видання церковної літератури тощо.
         Потреба суспільства знати свою історію, правильно оцінити її була задовільнена після розсекречення унікального фонду Р-30 “Колекція матеріалів Організації українських націоналістів – Української повстанської армії (ОУН – УПА)” за 1936-1957 роки, в якому знаходяться друковані видання постанов, конференцій та з’їздів “Великих зборів ОУН”, оригінали наказів, звітів, оглядів окремих командирів підрозділів УПА (“Поліської Січі” Тараса Бульби-Боровця, групи “Північ” Клима Савура), щоденники безпосередніх учасників подій.  На основі цих документів було підготовлено велику кількість публікацій, монографій, збірників документів, серед яких:
Літопис УПА. Волинь і Полісся: УПА та запілля. 1943-1944. Документи і матеріали. – Київ - Торонто, 1999. - Том 2.
Літопис УПА. Ковальчук В. Діяльність ОУН(б) і Запілля УПА на Волині й південному Поліссі (1941-1944 рр.), - Торонто - Львів, 2006. - Том 7.
          Літопис УПА. Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО “Заграва”, “Турів”, “Богун” (серпень 1942- грудень 1943 рр.), - Київ - Торонто, 2007. Том 11.
        Сергійчук В.І. “Трагедія Волині”. Монографія. Київ, 2003.
        Реабілітовані історією. Рівненська область. Книга перша, Рівне, 2006.
          Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. У 2-х томах, Рівне, 2008.- Том 1.
         Серед місцевих часописів, які з того часу стали доступними, переважали видання періоду німецько–фашистської окупації: «Волинь», «Костопільські вісті», «Голос Сарненщини», «Оборона України», «Клич» тощо.
         Що стосується документів радянського періоду, то тоді розсекретили всього 6 фондів підприємств та організацій, які на той час вже не діяли.
         Крім того, Державний архів області від управління СБУ в Рівненській області прийняв тисячі архівно–слідчих справ на реабілітованих громадян, які в 1939–1950-х рр. були засуджені. Багато родичів засуджених також змогли дізнатися про долю своїх рідних і близьких.
          З 1995 до 2004 року планового розсекречення не проводили, хоча всі ці роки йшла ретельна підготовча робота. В 2005 році розсекречено 121 планшет з планами забудови нашого міста за 1925–1939 рр. з фонду «Управління головного архітектора м. Рівне», за якими можна дізнатися про розташування будинків нашого міста. Багато з яких були знищені під час війни, або були знесені пізніше.
У 2007 році розсекречено та передано на загальне зберігання 203 справи. Це - списки-довідники, які складалися працівниками Держархіву області у 40-50-х роках за документами, що знаходились у так званих оперативно-чекістських розробках. У них містяться сконцентровані відомості про осіб, які обвинувачувалися у приналежності до членів УПА, українських політичних організацій, товариств та спілок (Організації українських націоналістів (ОУН), Української народно-демократичної організації (УНДО), організацій “Просвіта”, “Просвітянська хата”, “Союз українок”, “Пласт”, “Рідна хата”, “Сільський господар”), різних партій (Української соціал-радикальної партії, Української націонал-радикальної партії, Союзу польських легіонерів, Комуністичної партії Західної України, Комуністичної партії Західної Білорусії), різних єврейських партій, товариств і організацій, відомості про авторів статей та кореспондентів газет “Волинь”, “Відродження”, “За самостійну Україну”, “Нове слово” та інших.
За документами розсекречених фондів архівісти готували статті для місцевих періодичних видань, а також виставки, присвячені видатним подіям: “Здобудеш Українську державу або загинеш у боротьбі за неї” (до 100-річчя Степана Бандери та 80-річчя ОУН), «Українські націоналістичні організації на території Рівненщини в 1920-1930-х роках», “Союз українок” на Рівненщині», «Українська повстанська армія на Рівненщині», «Відлуння Голодомору 1932–1933 років на Волині» тощо.
         У наступному 2008 році грифи секретності були скасовані з 116 архівних фондів обсягом 2 527 справ за 1920–1939 рр.
На виконання Указу Президента України від 23 січня 2009 року                № 37/2009 “Про розсекречення, оприлюднення та вивчення архівних документів, пов'язаних з українським визвольним рухом, політичними репресіями та голодоморами в Україні”, наказів Державного комітету архівів України від 4 лютого 2009 року № 19 та від 28 квітня 2009 року № 80, завдяки зміні процедури оформлення результатів перегляду грифів секретності МНСІ, що знаходяться на зберіганні у державних архівах (лист Держкомархіву України від 08.01.2009 № 01-01/ДСК «Щодо оптимізації процедури перегляду секретів колишнього СРСР, які знаходяться на архівному зберіганні») у 2009 році проведено 21 засідання експертної комісії Державного архіву Рівненської області з перегляду грифів секретності та приведення їх у відповідність до вимог законодавства України, з них 11 - спільно з представниками установ, відповідно до рішень яких переглянуто та скасовано грифи секретності документів 116 архівних фондів (2 527 справ, 98 440 документів). З них розсекречено повністю 101 архівний фонд: 97 фондів польського періоду, 2 - радянського періоду та 2 - періоду незалежності; частково розсекречено 15 архівних фондів: 12 «радянського» періоду та 3 періоду «незалежності». Передано на загальне зберігання 1 576 справ, 79 977 документів.
У даних документах містяться відомості щодо обвинувачення громадян колишньої польської держави у розвідувальній діяльності на користь Радянського Союзу, у тому числі незначна кількість документів про боротьбу за приєднання західноукраїнських земель, що перебували під владою Польщі, до України, яка на той час входила до складу СРСР, у шпигунській діяльності на користь Німеччини, у виготовленні та розповсюдженні фальшивих грошей на території Польщі.
    Станом на 01.01.2010 р. на зберіганні в режимно-секретній службі Державного архіву Рівненської області всього знаходилося 113 фондів        (10 511 одиниць зберігання), з них радянського періоду - 94 (10 032); періоду незалежності - 19 (479), що складало менше 1% (0,98) від загальної кількості справ.
         Підсумком роботи з розсекречення у 2010 році стало передавання на загальне зберігання 5 архівних фондів, розсекречених повністю, та  часткове розсекречення документів 17 архівних фондів радянського періоду та періоду незалежності, що разом становило 2 842 одиниць зберігання, 32 477 документів. Серед них – документи виконавчого комітету Рівненської обласної ради депутатів трудящих (1944–1955 рр.), комітетів районних рад народних депутатів, міських рад. В основному – це протоколи, постанови та рішення звужених засідань виконкомів, листування з питань відведення земельних ділянок для спеціальних потреб; витяги з протоколів засідання виконкомів про куркульські та одноосібні господарства, характеристики на куркульські господарства, характеристики на мешканців сіл Рівненського району, які загинули вже в післявоєнний час, списки осіб, які прибули зі спецпоселень, списки осіб, прибулих у порядку репатріації з Аргентини, Бразилії, Уругваю; витяги з ухвал Верховного Суду СРСР та УРСР про звільнення зі спецпоселень жителів Рівненського району; відомості про пересування репатрійованих радянських громадян (1947–1952 рр.) тощо.
         Для науковців і всіх, хто цікавиться історією області, стануть в пригоді документи про відновлення та розвиток промисловості, сільського господарства, культури, про організацію партійно–політичної роботи, яка проводилася в 1945 р.; журнали реєстрації вхідної та вихідної секретної кореспонденції; довідки про хід ліквідації неграмотності та малограмотності, про благоустрій могил загиблих партизан у роки Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.; довідки про використання водних ресурсів, місцевої сировини, рибних господарств, електростанцій; секретні постанови про державні плани розвитку місцевого господарства Рівненської області, генеральний план м. Рівного (1953 р.), технічні проекти реконструкції та розширення міських комунікацій; доповідні записки й інформації, що направлялися вищим партійним та радянським органам.
        Досить активно використовується ще один з розсекречених фондів – Рівненський обласний військовий комісаріат. Вивчити документи цього фонду означало провести серйозний аналіз подій, що відбувалися в нашому краї в 1944–1968 рр. Серед документів - списки осіб, які загинули, або зникли безвісті під час війни, «документи про випадки бандитизму (1949–1951 рр.)»; листування про використання офіцерів, які після перебування в полоні, оточенні, воювали в штрафних батальйонах; листування про складання військово–економічних довідок області тощо.
  З початку 2011 року проведено 2 засідання спільних експертних комісії з перегляду грифів секретності документів 2 архівних фондів радянського періоду та періоду незалежності – фонду Контрольно-ревізійне управління в Рівненській області (1997-2005 рр.) та Рівненський обласний суд Міністерства юстиції УРСР (1944-1986 рр.). Розсекречено 300 одиниць зберігання, 6 085 документів. Серед документів фонду Рівненського обласного суду – первинні та зведені статистичні звіти про діяльність судових органів; касаційна практика з розгляду кримінальних та цивільних справ; аналізи та звіти про роботу суду; листування з партійними та радянським органами з питань діяльності судових органів; листування з органами НКДБ та описи архівно-слідчих справ, переданих в НКДБ на зберігання; копії ухвал Верховного суду СРСР та УРСР.
У своїй діяльності щодо розсекречення архівних матеріальних носіїв секретної інформації Державний архів області керується вимогами:
Закону України «Про державну таємницю» (ст.15);
Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року № 1561-12 (п.161);
рекомендацій Служби безпеки України 2002 року щодо перегляду грифів секретності матеріальних носіїв інформації та приведення їх у відповідність до вимог чинного законодавства України, реєстраційний № 26/1-471;
наказу Служби безпеки України від 14.12.2004 р. № 696 «Про затвердження Положення про експертні комісії з питань державної таємниці»;
вказівок Державного комітету архівів України, Рівненської обласної державної адміністрації з даного питання.
         Важко перерахувати всі розсекречені документи. Але важливо й те, що вони активно використовуються: на підставі розсекречених документів готуються книги, збірники документів, теле - та радіопередачі. Сьогодні в Державному архіві Рівненської області на секретному зберіганні залишилося лише 0,65% матеріалів від загальної кількості наявних в архіві документів. В основному це документи діючих установ і підприємств.
Начальник відділу використання
інформації документів Державного архіву
Рівненської області                                                             Л. Леонова