ДОКУМЕНТИ З ІСТОРІЇ РАЙОНУ У ФОНДАХ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Погост, Погост Зарічний, Зарічне, а раніше - Морочнівська гміна, Морочнівський район. Саме такими були назви сьогоднішнього районного центру і самого Зарічненського району. На цій території в дуже давні часи проживали люди, про що свідчать виявлені тут ранньослов’янські могильники зарубинецької культури. Але не тільки вони є свідками історії с.Зарічного та району. Архівні документи - це також безцінне джерело з вивчення їх історії.

Державний архів Рівненської області був створений в березні 1940 р. і почав комплектувалися документами установ польської влади, яка існувала на території сучасної Рівненщини у 1921-1939рр. А, як відомо, населені пункти сучасного Зарічненського району в цей період входили до складу Пінського повіту Поліського Воєводства ( Погост Зарічний став центром сільської ради Морочнівського району Рівненської області в 1940 році). Тому велика частина документальних матеріалів до сьогоднішнього часу знаходиться у архівах сусідньої Білорусі.

А найдавнішими документами з історії району в нашому архіві є метричні книги православних церков за 1849- 1925 рр., у яких йдеться про народження, хрещення, одруження і смерть місцевих мешканців. Із них також можемо дізнатися про набуття імен та популярні прізвища у населених пунктах, про вік, коли найчастіше одружувались, про поширення в тій чи іншій місцевості різних недуг і визначити причини смертей, про те, чи часто поліщуки одружувались вдруге тощо.

Життя Морочнівської гміни, події, які там відбувались у 20-30-тих роках XX століття, можна дослідити за документами фондів Морочнівської гмінної управи та Морочнівського гродського суду. З них дізнаємося, як проходили вибори у гмінне і селянські зібрання, кого обирали на посади солтисів та їх заступників, за рахунок яких коштів існувала повітова влада, які питання розглядались на її засіданнях, хто був платником податків і куди влада витрачала кошти, які отримувала, та про кількість виробленої в ті часи сільськогосподарської продукції. У пригоді пошуковцям стануть і списки військовозобов’язаних, які мешкали на території гміни. А інформації про земельну власність мешканців повіту того ж часу можна віднайти у фонді Земельного відділу Поліського воєводського управління. Стан лісового господарства гміни відображено у фонді Морочнівського надлісництва.

Про події Великої Вітчизняної війни на території району розповідають документи фонду підпільного обкому компартії України, де містяться матеріали партизанських загонів, які тут діяли.

Унікальними є документи про створення Зарічненського району, які знаходяться у фонді Рівненського облвиконкому. Там, серед Указів Президії Верховної Ради УРСР, є:

Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7 березня 1946 року “Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад і населених пунктів Ровенської області”, в якому зокрема йдеться про перейменування с. Погост-Зарічний в с. Зарічне, а Погост– Зарічненську сільську Раду – в Зарічненську;

Указ Президії Верховної Ради УРСР від 20 березня 1946 року “Про впорядкування існуючих назв районів і районних центрів Ровенської області”, згідно з яким Морочнівський район, відповідно до назви його центру, почав іменуватися Зарічненським.

Історія Морочнівського, а з 1946 року – Зарічненського району, відображена у фонді Зарічненського райвиконкому, починаючи з 1944 р. Тут зберігаються документи секретаря Морочнівського райкому КП(б)У Шинкаря, колишнього комісара загону ім. Богдана Хмельницького 2-го з’єднання партизанських загонів Рівненської області, який з 1 лютого був відряджений у Морочнівський район для організації радянської влади. В його доповідній записці на ім’я секретаря Рівненського обкому компартії дуже цікаво і детально розписані перші дні його перебування в районі.

Перші складені після звільнення району від німецької окупантів документи свідчать про стан населених пунктів. В серпні 1944 р. після обстеження 56 сіл, які входили до 37 сільрад, було зроблено висновок, що багато з них потребували допомоги, бо зазнали значних втрат: с. Дубчиці, де окупанти спалили 34 господарства з 101; с. Ніговищі - 54 з 125 дворів; с. Омит - 31 з 65 дворів; с.Гориничі - 23 з 73 дворів; с. Комори -   всі 164 двори.

В цих та інших селах, через які в 1944 р. проходила фронтова смуга, а німці під час окупації вигнали або вивезли до Німеччини все населення, ніякого засіву ярих культур у 1944 р. не проводилось. Рідко у яких господарствах залишилась худоба. Всього було знищено 2025 га луків, які були перетворені в окопи, бліндажі, мінні поля. Тому першими питаннями, які розглядались на засіданнях райвиконкому була не тільки відбудова народного господарства, але й зменшення, у зв’язку з надзвичайно тяжким станом, обсягів державних поставок, які важким тягарем лягали на плечі поліського селянина. Про те, якими були перші установи і сільради, відновлені на території району, про нестачу для них спеціалістів, зокрема. і вчителів, про те, які санітарно – епідеміологічні заходи здійснювали медичні заклади , про проведення в 1944 р. перепису населення і про допомогу, яку влада надавала одиноким і багатодітним матерям можна також дізнатися з документів фонду. Цікавою є і інформація про відселення вже після визволення району з метою проведення робіт із розмінуванню населення   6 сільрад.

У документах 1944- 1945 рр. висвітлюється ситуації, яка виникала у районі в результаті протидій радянській владі підрозділів ОУН - УПА, які всіма засобами заважали становленню радянської влади, збиранню і провозу вже зібраних в районі для Червоної Армії різних сільгоспродуктів. Як свідчить доповідна записка голови Морочнівського райвиконкому Шмати голові Рівненського облвиконкому, з 15 червня по 20 вересня 1944 р. в районі було вбито 10 голів, 7 секретарів сільрад, 5 десятників і 4 районних працівників.

Перший протокол засідання райвиконкому, в якому вже значиться назва району як Зарічненського, датується 12 квітня 1946 р. і одним з його рішень є перейменування району і окремих населених пунктів.

А далі аж до 1992 р., бо документи з цього періоду зберігаються в архівному відділі Зарічненської райдержадміністрації), матеріали розповідають про розбудову мирного життя. Ця інформація є у фондах інших установ району: фонди виконавчих комітетів сільських та селищних Рад; управління сільського господарства за 1966 –1972 рр.; інформаційно – обчислювальної станції за 1944 – 1989 рр.; прокуратури району за 1945 – 1982 рр.; райлікарні за 1945 –1972 рр.; відділу народної освіти за 1966 – 1977 рр.; відділу культури за 1945 –1972 рр.; планової комісії за 1950 – 1981 рр.; фінансового відділу за 1947 – 1983 рр; Зарічненського райкому компартії України за 1945 – 1991 рр.

Із записами українського фольклору, зробленими студентами Рівненського інституту культури в населених пунктах , можна ознайомиться у фондах відомого рівненського фольклориста І.П. Пестонюка і Рівненського державного гуманітарного університету.

Безперечно, безцінним джерелом у дослідженні історії району є і фотодокументи і районна газета “Червона зірка”.

Цей огляд фондів – тільки частина матеріалів, у яких міститься інформація з історії району. Зміст документів, які зберігаються в нашому архіві, настільки багатий і різноманітний, що іще протягом багатьох років дослідники і пошуковці будуть знаходити в них нові факти з історії району.

 

Леонова Людмила Анатоліївна - начальник відділу інформації та використання документів Державного архіву Рівненської області, член Спілки архівістів України.