ПІСЛЯВОЄННЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДЕМИДІВСЬКОГО РАЙОНУ

(до 73-ї річниці визволення району від німецько-фашистських загарбників)

В 2017 році минає 73 роки звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Сьогодні мова піде про те, як після тяжких років німецької окупації відроджувався Демидівський район Рівненської області.

22 червня 1941 року німецькі війська вдерлися на територію СРСР, до складу якого на той час входила і Україна. 24 червня 1941 року Демидівку окупували гітлерівські війська. Вони чинили страшні розправи над мирними жителями. 3 квітня 1945 року в Демидівці, тільки в одній з могил, надзвичайна комісія з розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників виявила останки понад 600 жертв.

Згідно перепису 1939 року у Демидівському районі проживало 31437 чоловік. Після звільнення, з різних причин, населення зменшилось до 25778 мешканців.

Загалом гітлерівські загарбники розстріляли в Демидівці 1397 людей і відправили на каторжні роботи до Німеччини близько 2 тис. чоловік. Окупанти спалили 120 житлових будинків, розграбували та вивезли до Німеччини цінностей майже на 2 млн. крб., хліба і продуктів на 15 млн. крб.

17 березня 1944 року Демидівку визволили бійці 1-го Українського фронту, але бої у Демидівському районі тривали до 4 квітня.

До Перемоги був ще цілий рік, але відбудова народного господарства розпочалась відразу після визволення України військами Радянської армії.

В Державному архіві Рівненської області збереглися документи, які розповідають про ці події.

З перших днів визволення від німецько-фашистських загарбників жителі Демидівки і сіл району взялися заліковувати рани, завдані війною. Відновили діяльність Демидівська районна і сільська Ради депутатів трудящих та інші організації.

Не забували жителі Демидівського району і про фронт. Вони передавали воїнам теплі речі, продукти харчування, здавали гроші для потреб фронту.

На першому засіданні райвиконкому 30 березня 1944 року розглядалися питання про організацію постачання хліба робітникам і торгівлі сільськогосподарськими продуктами, відкриття їдальні і хлібопекарні, налагодження поштового,телефонного та радіозв’язку в районі.

До 10 вересня 1944 року в Демидівці та селах Княгинин та Боремель були встановлені та оснащені відповідним обладнанням маслозаводи, організована мережа лікарень, прийом та лікування хворих по селам району.

В цьому ж році в Демидівці відновили свою роботу райспоживспілка, райпромкомбінат з взуттєвою, шевською та кравецькою майстернями, шкірзавод, вапнярня, ковальська майстерня, в Демидівці і селах Рудка, Бокійма, Лішня, Малів, Війниця, Княгинин, Вербень Свищів, і Боремель – парові та водні млини, в с. Золочівка – цегельня.

Розгорнулася відбудова сільського господарства, підготовка до весняної сівби, вживалися заходи до відновлення в Демидівці колгоспу ім. Хрущова, який розпочав свою діяльність 25 лютого 1945 року.

В квітні 1944 року селянами Демидівского району було засіяно 12000 га ярових культур, а в червні цього ж року в Демидівці запрацювала машинно-тракторна станція, яка обслуговувала господарства району технікою і забезпечувала успішне виконання планів посіву і збирання врожаю сільськогосподарських культур.  

В 1944 році селяни Демидівського району зібрали озимих та ярових культур з площі 18049 га.

Багато було зроблено в перші післявоєнні роки для розвитку освіти і культури. Вживалися заходи по боротьбі з безпритульністю й бездоглядністю дітей. Дітям сиротам і напівсиротам виділялася щомісячна грошова допомога. 10 квітня 1944 року розпочалося навчання дітей шкільного віку.

         В Демидівському районі у 1944/1945 навчальному році працювало 35 шкіл, з них: неповних середніх – 10, початкових – 25, які відвідували 3254 учня.

Вже у вересні 1944 року в Демидівці відкрився районний клуб, бібліотека, а в травні 1945 року вийшов з друку перший номер Демидівської районної газети «Радянське життя».

Ольга Червінська, головний спеціаліст

Держархіву Рівненської області