Контактна інформація

Адреса (Корпус №1)

Адреса (Корпус №2)

Стіл довідок

(0362) 67-15-12

(0362) 67-15-07

Приймальня

(0362) 67-15-14

Прийомні дні

Понеділок

Середа

Години роботи

9:00 — 18:00

9:00 — 18:00

Обідня перерва

13:00 — 14:00

13:00 — 14:00

Електронна пошта

archive_rv@arch.gov.ua

articles

На сайті Державного архіву Рівненської області відкрито виставку та розміщено статтю «Польські переписи населення 1921 та 1931 рр. в документах Державного архіву Рівненської області»

На початку 1920-х років перед об’єднаною Польщею постав цілий ряд надзвичайно важливих і актуальних питань, пов’язаних з відбудовую держави та економіки. Населення країни зазнало багато страждань за довгі роки лихоліття війни, особливої уваги та швидкої відбудови потребували зруйнована промисловість та сільське господарство, напівзруйнована транспортна мережа. Збирання точних і детальних відомостей про населення, про його поділ за статтю, віком, національністю, релігією, професією, рівнем освіти та зайнятості, інформація про стан промисловості та сільського господарства, які були основою існування Польщі, стан житлово-комунальної сфери були гострою суспільною потребою та одним із найактуальніших завдань уряду Польської держави. Саме ці завдання були покладені на Перший перепис населення Республіки Польща, який був проведений 30 вересня 1921 року.

Відроджена Республіка Польща була фактично «склеєна» з територій, які після трьох поділів у другій половині XVIII ст. опинилися в складі Російської та Австрійської імперій та Прусії і терміново потребувала актуальної демографічної та економічної інформації. Як зазначив у зверненні до нації маршалок сейму Войцех Тромпчинський, це була «нагальна суспільна потреба». Ще в 1919 р. Сейм прийняв закон, який був доповнений у 1921 р., про організацію адміністративної статистики на території Польщі та організації перепису населення. Зокрема цим законом передбачалося, що загальні переписи будуть проводитися з інтервалом у десять років.

Унікальним правовим документом у галузі статистики, що регулював принципи організації перепису, який був прийнятий Радою Міністрів
9 червня 1921 р. є «Постанова про проведення загального перепису населення». Тут містяться визначення щодо суб’єктів переліку, організації перепису, переписних зобов’язань, статистичної конфіденційності, а також інформації про перепис та його пропаганду.

Організація перепису була покладена на Центральне статистичне управління, що існувало з 1918 року. Головне управління статистики відповідало за змістовну та організаційну підготовку проекту, і це виявилося справжнім викликом. У переписі взяли участь близько 70 тисяч осіб. переписні комісари, переписники, представники місцевої військової влади, сільські старости, їх заступники. Було забезпечено, щоб комісарами з перепису були люди, які користуються повагою, довірою та певним авторитетом у своїх громадах.

Перепису передувала широка інформаційна кампанія. Органами державної влади видано інформаційну листівку, видано брошуру «Перший перепис населення». Головне статистичне управління організовувало прес-конференції, інформаційні зустрічі, готувало прес-матеріали та статті.

Перший перепис населення у відродженій Польщі розпочався опівночі 30 вересня 1921 року. Переписний лист, підготовлений Головним статистичним управлінням, містив відомості про господарство, свійських тварин, соціальні та професійні характеристики респондентів. Містив також опис господарства, місцевості, інвентар будівель та опис кожного майна в різних видах місцевості, а також повітові відомості. У рамках перепису
1921 р. також були підготовлені гмінні та повітові списки. Крім того, в рамках перепису було проведено унікальне соціальне дослідження – перепис дітей-сиріт.

Важливо, що ще під час першого перепису 1921 року було наголошено на меті цього дослідження та було запевнено, що дані є безпечними та використовуються лише для статистичних цілей. Проявом цього був зміст уже цитованого звернення маршалка законодавчого сейму: «Відповідайте сміливо! Дані, зроблені під час перепису, будуть використовуватися лише для статистичних цілей. Вони не можуть бути надані державним органам або приватним особам для будь-яких інших цілей, і, зокрема, вони не можуть бути підставою для стягнення податків, проведення реквізицій або виключення судових та адміністративних розслідувань».

Результати перепису не врахували істотних демографічних змін, що відбулися після його завершення – репатріації населення; великі внутрішні міграції в країні. Водночас, це був поки що єдиний перепис в історії Польщі, в якому одночасно перевіряли національність і релігію, а результати публікували для кожного, навіть найменшого міста, а також в окремих томах для кожного воєводства. Щоправда, дані статистики не завжди відображали реальльний стан речей.

Готуючись до проведення перепису у 1931 р., Головне статистичне управління намагалося врахувати упущення зроблені у 1921 р., про що власне свідчать документи збережені в фондах Держархіву Рівненської області.

Як свідчать документи, особи, які проводили перепис, дуже відповідально поставилися як до підготовки самого перепису, так і щодо найдрібніших його деталей. Навіть час проведення перепису був не випадковим. Так, під час вибору дати проведення перепису, 9 грудня 1931 р., враховувався той факт, що понад 60 % населення Польської держави – селяни, і вони до грудня завершать усі польові роботи і їх застати вдома буде набагато простіше аніж восени. Крім того, додому мали повернутися і сезонні емігранти, які виїжджали за кордон на сільськогосподарські роботи. Натомість, на думку організаторів перепису, дата, ближча до Різдва, не мала сенсу, оскільки, тоді «помисли людей зайняті підготовкою до свята».

Для проведення такого заходу потрібні були кваліфіковані кадри. Уся робота з перепису покладалася на переписного комісара, який для проведення перепису, отримував певний округ, чисельність якого не мала перевищувати 250 осіб. На цю посаду, як видно з документів, залучалася місцева інтелігенція: вчителі, державні службовці, бухгалтери, студенти, працівники органів місцевого самоврядування тощо. На час проведення перепису 9 та 10 грудня 1931 р. Волинське воєводське управління відмінило проведення у ці дні торгів і ярмарків, перенісши їх на 14 грудня. Окрім того, відмінялося навчання в школах, у звязку з тим, що вчителі були задіяні у проведенні перепису.

Цікавим є лист Генерального комісара з перепису Раймунда Булавського, який датований 8 січня 1932 р. і який призначався переписним комісарам різного рівня та повітовим старостам. Цей документ стосувався питання надання інформації про результати перепису для місцевої преси. Зокрема, заборонялося розголошувати інформацію, яка стосувалася кількості військових, які дислокувалися у населеному пункті, а також дані про поділ населення за рідною мовою. Окрім того, особа, яка надавала пресі коментарі, мала наголосити, що дані не точні і можуть містити помилки.

Окремі особи, які брали, участь у проведенні Другого загального перепису 1931 р., були нагороджені відзнаками Головного статистичного управління у Варшаві. У фонді 31 зберігся список нагороджених по м. Рівне, і він нараховував 285 осіб.

Отже, серед величезного обсягу документів, які зберігаються в Державному архіві Рівненської області, міститься інформація про проведення на теренах нашого краю такої непересічної події, як перепис населення. Маємо надію, що наша розвідка слугуватиме дороговказом у вивченні такої цікавої і неординарної теми.

Виставка «Польські переписи населення 1921 та 1931 рр. в документах Державного архіву Рівненської області»

 

Список використаних джерел:

 

1. Державний архів Рівненської області (далі – ДАРО) Ф. 239, оп. 1, спр. 1.

2. ДАРО Ф. 31, оп. 1, спр. 1724.

3. ДАРО Ф. 31. оп. 1, спр. 1725.

4. ДАРО Ф. 31. оп. 1, спр. 1726.

5. ДАРО. Ф. 31, оп. 1, спр. 1727.

6. ДАРО. Ф. 31, оп. 1. спр. 1779.